Шоколатьє Анжеліка Дашенко із Сум має власне виробництво шоколаду й вирішила безплатно навчати цієї справи інших жінок із прифронтових міст області. Анжеліка також організовує майстер-класи зі створення декору з синельного дроту (дріт із ворсом по всій довжині — прим. DIVOCHE.MEDIA). Її соціальна ініціатива «Ремесло й розвиток» допомагає жінкам у декреті, матерям, що самі виховують дітей та жінкам з інвалідністю відкрити для себе нове хобі, яке можна перетворити на заробіток.
Анжеліка розповіла DIVOCHE.MEDIA, як з’явилася ідея запуску проєкту, чому вирішила спрямувати його на жінок і які здобутки й складнощі реалізації цієї ініціативи.
Допомагати творчістю
Анжеліка не тільки самостійно навчилася виробляти шоколад, але й відкрила власний бізнес. До повномасштабного вторгнення вона запустила невелике виробництво в Білопіллі на Сумщині. Разом із кількома помічницями та з підтримкою чоловіка виготовляла солодощі, зокрема на корпоративні замовлення. У 2022 році приміщення та обладнання було знищене через обстріли. Відновити виробництво Анжеліка вирішила в Сумах.
Паралельно з бізнесом вона виховує доньку й знає потреби жінок у декреті. Тому вирішила за допомогою майстер-класів допомагати мамам відволікатися від буденних турбот. Також Анжеліка залучає до майстер-класів людей з інвалідністю.
«Спочатку, коли народилась моя донька, мені хотілося відволіктися, тому почала робити шоколад, а потім зрозуміла, що можна це продавати. І захотілось допомагати іншим розвиватися», — ділиться жінка.
Спочатку самостійно, власним коштом, вона проводила майстер-класи, а потім почала домовлятися з громадськими організаціями. У Сумах благодійні організації не відгукнулися на її пропозицію, але охочі допомогти знайшлися у Тростянці й Охтирці.
«Треба, щоб хтось дав знання мамам із дітьми, людям з інвалідністю, щоб вони могли реалізуватися. Коли проводжу майстер-клас, то чую від людей, що це їх заспокоює. У людей з’являється емоційна стабільність, коли вони об’єднуються за інтересами», — говорить Анжеліка.
Щоб отримати фінансову підтримку, шоколатьє подалася на грант від «Сама собі ціль» і пройшла відбір. Над назвою проєкту думала кілька хвилин, адже одразу виникла ідея поєднати ці два слова: «Ремесло і розвиток». У розумінні Анжеліки ремесло — це можливість щось виготовляти, а розвиток — це про змогу заробляти. Тобто створюєш і заробляєш. Тому місія її проєкту — створення спільноти, де можна навчатися та розвиватися, водночас відпочивати й заробляти.
Виробляти й заробляти
Анжеліка проводить два-три майстер-класи на тиждень зі створення малюнків із шоколаду, приготування солодощів та вироблення декору із синельного дроту. Також протягом трьох місяців дії грантового проєкту організувала два психологічні тренінги. Тематику майстер-класів вона змінює щоразу.
«Наприклад, сьогодні — розпис шоколаду, завтра — створення квітів або лампи із синельних дротів. Якщо людина вдруге прийшла на мій майстер-клас, то вона може відкрити для себе щось нове. Я вигадую, що робити, що зараз краще для цільової авдиторії. Наприклад, створювати цукерки або малюнки на шоколаді», — говорить Анжеліка Дашенко.
До майстер-класів із малювання шоколадом вона готується завчасно — знаходить та видруковує малюнки, добирає форми, закуповує шоколад. Найбільше часу займає темперування — процес контрольованого нагрівання та охолодження шоколаду для отримання необхідної структури.
Далі учасники обирають малюнки й відтворюють їх шоколадом.
Під час майстер-класів можна не тільки створити щось власними руками, а й дізнатися, як заробляти на цьому. Анжеліка розповідає, де придбати матеріали й інгредієнти, а часто навіть роздає залишки учасницям, щоб вони самостійно щось виробили. Вдома жінки експериментують та надсилають фото виробів, далі підприємиця радить, як прорахувати вартість та де продати вироби онлайн.
«У мене є учасниця, яка вперше прийшла на майстер-клас і хотіла випікати торти. Я їй пояснила й прорахувала, чому зараз фінансово невигідно робити тортики. Вона почала виготовляти не тільки шоколад, але й зефір. Я також їй допомагаю, ділюся рецептами, розповідаю, як краще зберігати та транспортувати», — згадує Анжеліка.
Синельний дріт — це дріт із ворсом, який дуже легко гнеться і не ламається. Майстриня пояснює, що цей вид творчості прийшов із Китаю, з дроту можна створювати різноманітні композиції — квіти, лампи, іграшки тощо.
Цю техніку Анжеліка також опанувала самостійно — завдяки відео, знайденим в інтернеті. Так знайшла ще одне хобі для себе й спільне заняття з дитиною.
Щоб встигати приділяти всім увагу, Анжеліка набирає в групу по 15–20 людей. Середній вік учасниць — 20–25 років, також є багато жінок старшого віку й мам із дітьми, тому часто заходи об’єднують учасниць від п’яти років до 60+. Жодних вимог у відборі немає, головне — зацікавленість та задоволення від процесу.
Складати графік заходів, шукати приміщення та набирати учасниць Анжеліці допомагають місцеві громадські організації. Вона каже, що більшість часу проводить у дорозі, а обстріли й повітряні тривоги додають складнощів. Автобус часто зупиняється десь на узбіччі, щоб перечекати вибухи. Це може тривати інколи до чотирьох годин. Хоча вона і розуміє, що не може вплинути на ситуацію, все одно не любить запізнюватися й змушувати людей чекати.
Попри те, що Охтирка й Тростянець під частими обстрілами, там залишається багато людей. Анжеліка згадує, як на один із майстер-класів прийшла жінка, в якої напередодні російська ракета зруйнувала будинок. Але вона залишається в місті й радіє творчим заходам.
«Людям хочеться чогось цікавого. Кожен день одне й те саме. Тривоги, ми не спимо, хочеться щось робити», — каже Анжеліка Дашенко.
Відновитися психічно
В процесі спілкування з учасницями майстер-класів Анжеліка зрозуміла, що їхні психологічні травми не виправити шоколадом: «Людина просто відчуває відчай. Обстріли провокують стрес та тривожність. Вони не знають, як стримувати тривогу й що з нею робити».
Так з’явилася ідея додатково залучити психолога. Вона знайшла перевірених фахівців, які зголосилися на психологічні тренінги. Під час таких заходів психологи відповідають на запити жінок і надають поради.
Також Анжеліка зауважує, що й майстер-класи дають свій терапевтичний ефект.
«Рівень цукру в крові підіймається, люди створюють солодощі власними руками, смакують це в процесі. Коли мама приходить із дитиною, то дитина їсть солодощі або щось створює. І мама вже не переживає, адже дитина зайнята, й жінка також може розвиватися, поспілкуватися з іншими, знайти подруг», — говорить майстриня.
Часто від учасниць можна почути, що вони відчувають себе спокійніше та позитивніше після заходів.
Хендмейд-спільнота
Анжеліка почала втілювати ще одну свою важливу мету — створення хендмейд-спільноти, де жінки з вразливих груп населення можуть психологічно й емоційно відпочити. Вона вже створила спільний чат для комунікації.
Майстриня мріє «виростити» собі партнерок і жодним чином не боїться конкуренції, каже, що клієнтів вистачить усім. Крім українського ринку, вона вже планує продавати вироби в Польщу й Німеччину та підтримувати своїх учениць за кордоном. «Стільки ідей, стільки виробів можна створити, що ніхто не завадить», — запевняє підприємиця.
Анжеліка говорить, що отримує підтримку від людей, тому її мотивує, що не одна вона вірить у «Ремесло та розвиток»: «Я знаю, що переживає жінка, сидячи з дитиною. Мені хочеться бути корисною для суспільства. Я не можу дати мільйон на благодійний фонд, але я можу своїми знаннями допомогти іншим».
Вона не ставить собі глобальну мету — навчити тисячі жінок, а вважає, якщо майстер-клас принесе користь, навіть кільком учасницям, — це вже показник успіху: «Я розумію, що ця навіть одна учасниця може зробити свій внесок у суспільство».
Серед найближчих планів Анжеліки — більше майстер-класів і співпраць із новими громадськими організаціями. Вона планує їздити в громади й села, адже відчуває, що «Ремесло й розвиток» знайде там зацікавлених людей. Також мріє передати знання у відеоформаті й запустити онлайн-курс.
Жінкам, які відчувають втому або власну нереалізованість, радить дати собі час і трохи відпочити. «Слухайте себе — це дуже важливо, часто ми не чуємо власних потреб», — додає шоколатьє Анжеліка Дашенко.
