Київський міжнародний кінофестиваль «Молодість» триватиме з 26 жовтня до 3 листопада.
DIVOCHE.MEDIA зібрало найкращі фільми, створені жінками, які можна подивитись на цьогорічному кінофестивалі.
У кожній зі стрічок режисерки торкаються важливих соціальних, культурних, а також особистих питань. Війна, пошук власної ідентичності, кохання, історія, боротьба за власний голос у сучасному світі — ці теми вдало розкриваються у фільмах через призму жіночого сприйняття та усвідомлення. В добірці представлені як роботи українських режисерок, так і кінематографісток з усього світу.
«Необроблений діамант», режисерка Аґат Рідінже
19-річна Ліан — зухвала й запальна дівчина, що живе зі своєю матір’ю та молодшою сестрою під палючим сонцем у містечку Фрежус на півдні Франції. Захоплена блиском та бажаючи стати «кимось», вона дивиться реаліті-шоу й бачить у них можливість отримати любов… Доля усміхається Ліан, коли вона проходить кастинг на шоу «Острів чудес».
Режисерка Аґат Рідінже закінчила Національну школу декоративних мистецтв у Парижі. Окрім кінематографа, Рідінже захоплюється літературою та фотографією. Вона експериментує з різними типами оповіді, вдаючись до гіперболізації та іронії. Такий сюрреалістичний і подекуди вульгарний прийом дозволяє Рідінже кинути виклик звичному світобаченню та висвітлити близькі для неї теми, зокрема емансипацію та становище жінки в суспільстві. Її короткометражні стрічки «В очікуванні Юпітера» та «Єва» були представлені на численних кінофестивалях. «Необроблений діамант» став повнометражним дебютом режисерки.
«Токсик», режисерка Сауле Бліувайте
Покинута матір’ю, 13-річна Марія вимушена жити з бабусею в понурому промисловому містечку. Під час однієї з вуличних сутичок вона знайомиться з Крістіною, одноліткою, яка прагне стати фотомоделлю. Намагаючись зблизитися з нею, Марія вступає до таємничої модельної школи, що готує дівчат до найбільшого кастингу в регіоні. Невизначені стосунки з Крістіною та напружена атмосфера всередині модельної школи, що починає нагадувати справжній культ, підштовхують Марію до пошуків власної ідентичності.
Кінорежисерка та сценаристка Сауле Бліувайте народилася 1994 року в місті Каунас. У 2018-му закінчила факультет режисури Литовської академії музики і театру. Її останній короткометражний фільм «Лімузин» було відзначено як найкращий короткометражний документальний фільм на Варшавському кінофестивалі. Сауле є також співсценаристкою та співмонтажеркою історичної драми «Ісаак», номінованої у 2020 році на приз FIPRESCI Європейської кіноакадемії. «Токсик» став повнометражним дебютом режисерки.
«Ще є завтра», режисерка Паола Кортеллезі
Рим, кінець 1940-х років. Місто починає оговтуватися від жахіть війни, яка щойно скінчилася. Делія мешкає в робітничому районі разом зі своїм владним чоловіком Івано, трьома дітьми та свекром. Заклопотана щоденними викликами сімейного життя, вона розділяє короткі миті легковажності зі своєю найкращою подругою. Делія мріє, щоб її донька Марчелла мала краще життя. Жінка змирилася зі своєю долею, проте одного дня її смиренність порушує таємничий лист.
Італійська акторка, режисерка, співачка та продюсерка Паола Кортеллезі народилася 1973 року в Римі. В її акторському доробку близько 20 фільмів, також вона грала в театрі та озвучувала радіошоу. Стрічка «Ще є завтра» стала режисерським дебютом Кортеллезі.
«Медовий місяць», режисерка Жанна Озірна
23 лютого 2022 року. Маленьке містечко поблизу Києва. Тарас і Оля проводять першу ніч у своїй новій квартирі. На світанку вони прокидаються від вибухів. Їм не вдається вчасно покинути місто, а тим часом російські війська облаштовують штаб у їхньому будинку. Подружжя опиняється в пастці у квартирі без електрики, водопостачання та мобільного зв’язку. Впродовж наступних п’яти днів Тарас і Оля досліджуватимуть чорну безодню справжньої інтимності між двома людьми в ситуації смертельної загрози.
Жанна Озірна — українська режисерка та сценаристка з Києва, членкиня Української кіноакадемії та Гільдії режисерів України. У 2018 році короткометражний фільм Жанни «Зв’язок» здобув спеціальну відзнаку журі на Одеському МКФ, отримав почесний грант Oppose Othering на кінофестивалі GoEast і взяв участь у майстеркласі з розробки кіноісторій від B2B Doc. Наступного року стрічка «Дорослий» була представлена у спеціальній програмі «Стан нового покоління» на Міжнародному фестивалі короткометражного кіно у Вінтертурі. У 2020-му анімаційний проєкт Жанни «Анна & гравітація» здобув спеціальну відзнаку журі за найкращий сценарний пітчинг у межах фестивалю Interfilm Berlin. Жанна також була учасницею програми Berlinale Talents 2020 і резиденткою Cité internationale des arts та Les Récollets (Париж, 2022).
«Малевич», режисерка Дар’я Онищенко
Що стоїть за «Чорним квадратом», намальованим у 1915 році одержимим художником Казимиром Малевичем? Для конкурентів — шахрайство, для радянської влади — таємний код, для однієї жінки — любовний лист, а для народу України — пророцтво…
Дар’я Онищенко — українсько-німецька режисерка, сценаристка та креативна продюсерка, журналістка, членкиня Української кіноакадемії. Вона народилась у Києві в 1983 році. Закінчила факультет міжнародної журналістики Київського національного університету імені Т. Шевченка. У 2005 році переїхала в Мюнхен, де вже за п’ять років закінчила відому Мюнхенську академію кіно та телебачення за спеціальністю «режисер художнього та телевізійного кіно».
«Книголови», режисерка Тетяна Ганжа
Київські букініст(к)и роками рятують книжки від дощу та холоду. В кожного своя історія: хтось втратив роботу викладача/ки у складні 90-ті, а хтось прийшов сюди працювати на пенсії. Коли починається повномасштабне вторгнення, вони залишаються наодинці з питаннями щодо російської спадщини, імперських міфів та власного минулого.
Режисерка Тетяна Ганжа навчалася у різних майстернях документального кіно, зокрема «INDIE LAB. Лабораторії з кіновиробництва для молодих митців»; «Молода Європа» (Польща), де працювала над фільмом «Книголови». У 2022 році навчалася на міжнародній програмі в Кіноакадемії Баден-Вюртембергу (Німеччина), де зокрема почала працювати над фільмом «Окуповані» (робоча назва).
«Квіти України», режисерка Аделіна Борець
Хоч назва «Квіти України» знайома киянам завдяки історії про однойменну будівлю, яку відстоюють від забудовників жителі міста, у фільмі мова піде про 67-річну Наталю. Втім, вона протистоїть тому ж самому супротивнику — нечистим на руку забудовникам. Героїня фільму — сильна та незалежна жінка, з гострим почуттям гумору. Вона сповнена рішучості захистити власну землю попри всі перешкоди. Боротьба приватна згодом перетворюється на боротьбу національну, коли росія розпочинає повномасштабне вторгнення в Україну. Фільм «Квіти України» змальовує портрет жінки, яка відмовляється відступати, і надсилає глядачам потужне послання спротиву та надії.
Музика легендарного українського гурту «ДахаБраха» підкреслила настрій стрічки. До фільму увійшло чимало найбільш популярних композицій гурту, які вже давно стали хітами.
Аделіна Борець народилась у Маріуполі. Навчалась у Варшавській кіношколі на курсі режисури та у Wajda School на курсі сценарної майстерності. Наразі закінчує магістратуру в кіношколі Кісловського у Катовіце. Її фільми брали участь у престижних кінофестивалях, зокрема Варшавському, кінофестивалі у Новому Орлеані, Київському тижні критики та Польському кінофестивалі у Гдині. Вона вже отримала низку нагород (гран-прі та приз глядацьких симпатій на 15-му міжнародному екологічному кінофестивалі EKOFILM у Чехії за свій перший короткий метр «Зірка полинь»). «Квіти України» — дебютний короткометражний фільм Аделіни Борець, який мав світову прем’єру на Краківському кінофестивалі.
