На сайті президента України збирають підписи під петицією щодо впровадження механізму протидії сексуальним домаганням та гендерному насильству в Збройних силах.
Авторкою петиції є парамедикиня, ветеранка, громадська активістка, очільниця «Жіночого ветеранського руху» Катерина Приймак. Також до звернення долучилися громадські організації «Інститут гендерних програм», «Юридична сотня» та експертний ресурс «Гендер в деталях».
Дослідження «Невидимий батальйон 3.0. Сексуальні домагання у військовій сфері в Україні» зафіксувало десятки випадків сексуальних домагань, які не були попереджені та покарані через брак дієвих механізмів протидії. Також дослідження показало, що сексуальні домагання можуть стати підставою для звільнення постраждалої із лав ЗСУ — тобто сприяють втраті кваліфікованих кадрів.
На думку ініціаторок петиції, наявні механізми протидії та розслідувань випадків сексуальних домагань, насильства за ознакою статі не є ефективними, адже не адаптовані під низку особливостей таких ситуацій.
«Армія — це середовище, де важливо балансувати між дотриманням дисципліни і гідним ставленням до військових. Проте застарілі принципи системи повідомлень, слідства та відповідальності за правопорушення ускладнюють, а часто і роблять неможливим для потерпілих добитися справедливості. В цивільному житті система працює недосконало, але простіше у порівнянні з армією. Якщо мова йде про порушення прав, проте це не дійшло до стадії злочину, — в армії постраждалі не мають можливості ізолюватися від кривдника, вимушені збирати докази порушення їхніх прав для звернення, у випадку звернення несуть ризики ще більше підбурити кривдника до дій, наприклад до помсти, та не мають механізмів захисту потерпілого. Якщо кривдником є сам командир, саме він є особою, яка отримує скаргу, відповідно всі вищезазначені ризики лише посилюються», — розповідає Катерина Приймак.
Водночас, за словами очільниці «Жіночого ветеранського руху», хоча сексуальні домагання у Кримінальному кодексі згадані, не всі дії можуть розглядатися як домагання, доказова база залишається питанням потерпілої, а механізми розслідування не запротокольовані. Сексуальні домагання є небезпечною поведінкою, яка, зокрема, може стати першим кроком до скоєння важкого злочину — насильства.
Впровадження механізму протидії домаганням наближає українську армію до світових стандартів
Сильна та професійна армія існує лише за умови поваги до особистих кордонів та людської гідності. У 2020 році Київський міжнародний інститут соціології на замовлення проєкту «Невидимий батальйон», що його здійснює громадська організація «Інститут гендерних програм», провів загальнонаціональне репрезентативне опитування.
За його даними, 23% респондентів/ок вважають, що проблему сексуальних домагань у ЗСУ висвітлювати варто, бо це проблема, яку часто ігнорує керівництво Збройних сил, 24% заявляють, що це чи не єдиний спосіб для постраждалих добитися справедливості, і ще 8% кажуть, що варто це робити, бо дискримінація в ЗСУ існує. Водночас 17% опитаних вважають, що публічність може зашкодити постраждалим, і лише 8% мають думку, що публічність таких проблем шкодить іміджу Збройних сил України.

Впровадження механізму протидії домаганням наближає українську армію до світових стандартів. У більшості країн НАТО проводяться регулярні тренінги для запобігання сексуальним домаганням і насильству та розробляються стратегії, кваліфікований персонал і формальні процедури для попередження й реєстрації скарг про випадки сексуальних домагань до жінок чи чоловіків.
Міжнародний досвід підкреслює важливість превентивної роботи і важливу роль командира підрозділу, який має відповідати за здорову робочу атмосферу в підрозділі. Там, де командир нечутливий до проблематики сексуальних домагань, зростають ризики для потенційних постраждалих.
Вже зараз перед підписанням контракту жінки неформально дізнаються про репутацію підрозділів і погоджуються вступати на службу лише туди, де домаганнями їх не відволікатимуть від виконання обов’язків щодо захисту народу України.
Механізми протидії
В арміях різних країн світу існують механізми протидії сексуальним домаганням та насильству за ознакою статі. За участю радниці головнокомандувача ЗСУ з гендерних питань, ГО «Юридична сотня», ГО «Інститут гендерних програм» і ГО «Жіночий ветеранський рух» було розроблено детальний алгоритм ідентифікації випадків сексуального домагання, порядок реагування, розслідування та службової перевірки.
Він передбачав створення інституційних механізмів для належного реагування та надання допомоги.

«Існує варіативність підходів та рішень щодо розв’язання проблем сексуальних домагань в армії та протидії сексуальному насильству. Проте це точно має бути комплекс рішень, оптимізація механізмів, які зачіпають такі глобальні питання, як військова юстиція та її принципи загалом. Неможливо налагоджувати систему рішень лише для одного злочину — це не працює. Адже система забезпечує механізми вирішення.
Інструкція, яку ми вимагаємо прийняти, — лише перший крок на шляху до вирішення складних і глобальних питань, проте вона здатна вже на початковому етапі вирішити пул питань — посилення захисту потерпілих, незалежність органу, який отримає звернення. А також окреслює рамки для подальшого реформування механізму захисту прав військових. Права людини, а в нашому випадку військової особи, — це не ковдра, яку перетягують на себе чоловіки та жінки в армії. Якщо певна група вимагає розширення прав, це автоматично розширює права для усіх, кого це може стосуватися, тому що з’являється/змінюється механізм загалом. Окрім того, сексуальні домагання та насильство є злочином, який може бути скоєний проти осіб усіх статей», — наголосила Катерина Приймак.