Народившись у родині художників, Наталі Бай планувала бути балериною. Але розчарування в професії після виснажливих тренувань за океаном у Нью-Йорку наштовхнуло молоду дівчину спробувати себе в драмі, й вона одразу потрапила до класиків. Першим її серйозним фільмом стала робота з Трюффо.
У березні в обмежений український прокат повертається фільм Ксавʼє Долана з Бай у головній ролі — «І вже ж Лоранс». Стрічка зафіксувала улюблений стиль та жанр чуттєвого кіно для акторки. Про її шлях крізь Французьку нову хвилю та Голлівуд до роботи з наймолодшим кіногенієм сучасності написали у матеріалі.
«Американська ніч» / Day for night, режисер Франсуа Трюффо (1973)
роль: помічниця режисера Жоель
Романтична комедія класика французької нової хвилі стала найкращим неангломовним фільмом 46-ї премії «Оскар» та запалила карʼєру молодої акторки. В 70-х вона грала провінційних дівчат, але саме робота з Трюффо в кадрі та поза ним дала її можливість у майбутньому стати різноплановою акторкою.
У центрі сюжету фільму інший фільм — клішована мелодрама, яку знімають герої/ні. Між знімальною групою та акторками завʼязуються різні стосунками та пересварки, а романи та пристрасті відверто заважають продовжити творити мистецтво кіно.
Трюффо поєднав зрозумілий простий сюжет і людський шарм героїв та героїнь, за що цей фільм дуже полюбився і критикам та критикиням того часу.
«Це всього лиш кінець світу» / It’s only the End of the world, режисер Ксавʼє Долан (2016)
роль: мати Мартін
За цей фільм Ксавʼє Долан отримав Гран-прі журі, але не встиг стати наймолодшим лавреатом французького кінофестивалю. Наталі Бай зіграла найсвященнішу роль для режисера — матері, яка фігурує в усіх його роботах. Тема також сімейна, та й у стилі Долана — дуже чуттєва.
Після 12 років відсутності в рідному домі письменник повертається в село, де виріс. Він хоче повідомити родині про свою смерть, що швидко наближається. Це змушує родину возз’єднатися, тому вони розповідають одне одному про свою любов через постійні сварки. Бо висловлюватися про почуття потрібно попри образи, сумніви та самотність.
«Рятуй, хто може (своє життя)» / Every Man for Himself, режисер Жан-Люк Годар (1980)
роль: подруга режисера Деніс
Ще один французький класик побачив акторку для свого фільму. Цього разу Бай зіграла у фільмі Годара. Він побудував свій фільм як музичну оперу, а в кадрі можна побачити неймовірне акторське тріо — Ізабель Юппер, Жак Дютрон та Наталі Бай, яка грає подругу режисера.
Стрічка поділена на три акти — Уява, Страх і Торгівля, а також містить пролог, де ми вперше знайомимося з головними героями, та епілог Музика. Але саме музика стає звʼязкою в усіх особистих перипетіях, які розкриває сюжет. Протягом усього фільму повторюється безіменний музичний твір — арія Suicidio! («Самогубство!») з опери «Джоконда» Понк’єллі. Бувши лейтмотивом усієї історії, він підкреслює вроджене бажання смерті, яке переслідує героя Дютрона.
«І вже ж Лоранс» / Laurence Anyways, режисер Ксавʼє Долан (2012)
роль: Жулʼєн
Фільм про транссексуальність та прийняття себе став для Долана однією зі сходинок до геніальності. А для Наталі Бай одночасно ніжною та потужною акторською роботою.
Головний герой Лоранс (Мельвіль Пупо) — вчитель старшої школи та письменник, який шалено закоханий у свою дівчину Фред (Сюзанн Клеман). Їхнє радісне життя перевертається з ніг на голову, коли Лоранс зізнається про намір жити як жінка. Але дівчина обіцяє, що залишиться з ним, щоб підтримувати під час його переходу. Це виявляється випробуванням — новий спосіб життя пари суперечить поглядам навколишнього світу: друзів, родини та суспільства загалом.
З 14 березня в обраних кінотеатрах України можна буде подивитися мелодраму «І все ж Лоранс» (2012). Стрічка вийде напередодні ювілею її режисера Ксав’є Долана, який 20 березня відзначатиме 35-річчя.
«Впіймай мене, якщо зможеш» / Catch Me if You Can, режисер Стівен Спілберг (2002)
роль: Паула
Голлівудська сторінка в карʼєрі Наталі Бай також є — це роль у фільмі Спілберга. В цій кримінальній мелодрамі про шахрая акторка також грає матір, але цього разу її син — Леонардо ді Капріо. Початок 2000-х — піковий час для акторки, яка тільки виграла кубок Вольпі на Венеційському кінофестивалі за «Порнографічні зв’язки».
Час, коли Наталі Бай стала комедійною акторкою, виявився органічним переходом для мелодраматичного чуттєвого етапу, де її підхопив Ксавʼє Долан.
Фото: кадр із фільму «Впіймай мене, якщо зможеш»
