How-To для тих, хто не у темі
Гайд
із камінг-ауту
для союзників та союзниць
Що робити, коли друг/подруга зробив/ла камінг-аут?
Мама сказала сину, що не треба «виставляти на показ» його бісексуальність. Марія ж почула від своєї: «Не переживай, ми тебе вилікуємо». Коли Соня усвідомила, що вона асексуалка, розказала про це трьом приятелькам: одна зізналася, що теж, а інші дві просто привітали.
Люди можуть мати й позитивний досвід камінг-ауту. Але ця тема досі овіяна стереотипами, страхами й упередженнями: «Якщо моя подруга зізналася, що вона лесбійка, то чи хоче вона сексу зі мною?», «Може, це просто модно, тому моя дитина каже, що вона бі?», «Я у шоку, мабуть, я погана подруга, бо не можу підтримати цієї ж секунди…».
Підтримати близьку людину, коли та відкривається перед вами, — дуже важливо. Проте не завжди першу реакцію можна контролювати. Зробили для вас гайд, що робити з упередженнями у темі камінг-ауту та як будувати взаємодію з друзями, які вам довіряють, та бути союзником або союзницею.
У складанні гайда нам допомагали:
Катря Борисенко
Психологиня, консультантка ЛГБТІК+, навчається на когнітивно-поведінкового терапевта, освіта: Національний педагогічний університет імені Драгоманова. Має приватну практику та працює у психологічних центрах «Світи», «Колос». Працює із запитами: тривога, самооцінка, вигорання, пошук себе, керування емоціями, ЛГБТІК+.
Марина Діденко
PhD в галузі психологія, психологиня-практикиня з 15-річним досвідом, тренерка з питань толерантності та недискримінації, профілактики емоційного вигорання та СОГІ, викладачка університету, авторка науково-популярних статей, тренінгів та онлайн-курсів, членкиня Української асоціації організаційних психологів та психологів праці.
Юлія Савчук
Психотерапевтка, працює за напрямами: психоаналіз, травмотерапія, емоційно фокусована терапія для пар.
Що таке камінг-аут?
Камінг-аут (з англ. coming out — розкривання) — це подія, коли людина розкриває свою сексуальну орієнтацію або гендерну ідентичність перед іншими. Це може бути як приватна розмова, так і публічна заява.
«Я сам довго уявляв камінг-аут як якусь одну велику подію в житті, що саме собою наче існує “до” нього і “після”. І ясно, що це взялося з медіа про ЛГБТІК-людей, де якось так це все і представлялося (і дуже часто представляється навіть зараз). Якоїсь миті я зрозумів, що камінг-аути доведеться робити все життя у міру того, як я знайомитимусь із новими людьми, бо потреба в них виникає саме через те, що “за дефолтом” усі на світі вважаються цисгендерними й гетеросексуальними», — коментує Генрі з Харкова, який вперше розповів про свою ідентичність друзям у підлітковому віці.
Чому люди роблять камінг-аут?
Наважитися на камінг-аут перед близькими не завжди легко, але і жити подвійним, а то і потрійним життям, — теж важко:
«Чула такі пояснення: я так хочу бути відкритим чи відкритою, бо живу декілька життів. На роботі я в професійній ідентичності, з партнером/партнеркою — в другій ідентичності, а серед друзів і рідних — у третій. В мене наче три життя, і це дуже виснажує», — каже психологиня Марина Діденко.
Психологиня наголошує, що потреба бути відкритим/ою залежить від людини. Але будь-яка людина — соціальна істота, тож для нас важливо бути прийнятими якоюсь групою, важливо розуміти, що десь є люди, які нас приймають. Це прийняття допомагає зменшити напругу.
«Раніше я очікував неприйняття і безтактних запитань, хоча мені пощастило, і це ставалось нечасто. Зараз очікую прийняття, бо сам спокійно реагую на камінг-аути інших, підтримую їх. Усім хочеться почуватися звичайними людьми. Ніхто не вважатиме шоком, наприклад, якщо їхній близький друг зустрічатиметься із дівчиною. То яка різниця, якщо він же зустрічатиметься із хлопцем?» — ділиться Генрі.
Марина Діденко зазначає, що за останні 10 років сприйняття ЛГБТІК+ людей значно змінилося в Україні — в ліпший бік. Звісно, це переважно відчуття бульбашки великих міст, але видимість таких людей і справді змінилася. На її думку, цьому сприяє і видимість ЛГБТІК+ військових.
А психологиня Юлія Савчук пропонує подумати про те, як почувається людина, яка робить камінг-аут: «Для когось у здоровому суспільстві це просто повідомлення, як і всі інші про те, хто я є. Наприклад, “я — правша” або “я — українка”. В ідеалі реакцією мало б бути розуміння і підтримка: “Ага, зрозуміло” чи “А я — іспанець”. Але ситуація з камінг-аутом щодо сексуальної орієнтації або гендерної ідентичності, на жаль, набагато складніша. Чому? Бо суспільство, в якому ми живемо, не є таким, що приймає, часто воно вороже та дискримінаційне до тих, хто відчуває себе меншістю».
Чому стереотипи про камінг-аут небезпечні?
«Як правило, стереотип виникає там, де мало інформації, і там, де є якесь узагальнення. Може здаватися, що ваш друг, подруга чи брат — хвора людина, що таку людину треба “рятувати”», — пояснює Марина Діденко.
Юлія Савчук каже, що багато працює з квір- та транслюдьми, для неї найгіршим упередженням є те, що квір-люди або транслюди психічно хворі, їх треба лікувати та ізолювати.
«Це в мене викликає багато гніву, бо не відрізняється від дискримінації за будь-якою іншою ознакою. Також є багато стереотипів про геїв та лесбійок. Що геї всі дуже емоційні та мають витончений смак. Що лесбійки з’їжджаються на другому побаченні. Або що в парі хтось має бути обов’язково жінкою і чоловіком. Ці стереотипи, як і будь-які інші, нівелюють особистість конкретної людини. А також можуть нашкодити, якщо людина і сама ще не знає, як бути собою у суспільстві, бо вона може підлаштовуватись під ці стереотипи, щоб знайти своє місце і бути прийнятою», — говорить вона.
Психологиня наголошує — будь-яка людина може бути будь-якою. Немає жодних меж чи правил, яким може бути чоловік, жінка, агендерна людина, гей, лесбійка, асексуал/ка, бісексуальна людина чи яка завгодно інша ідентифікація.
Моя близька людина зробила камінг-аут. Що робити?
Реакції на таку розмову можуть бути різними, але якщо вона вже сталася — не можна уникати теми у спілкуванні надалі. Розповідаємо, з якими реакціями ви можете зіткнутися та чому навіть відчути шок від сказаного — нормально.
Я не знаю, що сказати, у мене шок, я, мабуть, погана людина…
«Коли людина робить камінг-аут про свою сексуальну орієнтацію — це, як правило, неочікувана або незвична інформація. Адже ми не думаємо кожного дня про те, яка сексуальна орієнтація у друга, подруги, брата, сестри. Тож людина може відчувати певний шок від неочікуваності. Потрібен час, щоб “переварити” це, і далі вже буде залежати від людини — наскільки вона розуміє феномен сексуальної орієнтації, що про це чула, які в неї релігійні чи культурні переконання», — каже психологиня Марина Діденко.
Але така реакція шоку не означає, що ви погана людина, адже ми не можемо контролювати свої реакції, вони можуть бути автоматичними. Якщо у вас така реакція — візьміть для себе паузу, скажіть: «Мені треба з цим побути, подумати». Не намагаєтеся одразу відповісти. Видихніть.
Ви маєте право на різні переживання та емоції — навіть якщо у вас всередині все бурлить. І це не робить вас поганими. Можна пошукати інформацію чи звернутися до психолога, щоб проговорити свої страхи і переживання — батькам дітей, які зробили камінг-аут, це теж підходить.
«Коли ми дізнаємося про сексуальну орієнтацію нашої дитини, то перестає існувати та картинка, яка була в голові. Це уявлення про дитину повністю руйнується, тож потрібен час на формування нової картинки. Ми проживаємо ніби втрату одного сценарію життя. Бо ніхто не фантазує, що дитина буде геєм чи лесбійкою. Але фантазують про одруження, онуків», — пояснює Марина Діденко.
Вона впевнена, що проживання цієї втрати дасть змогу підтримати дитину. Завдяки прийняттю батьки зможуть сформувати гарні стосунки з дітьми.
«Мені було дуже помічним, що більшість друзів (із квір-спільноти здебільшого) дали мені зрозуміти, що це абсолютно нормально. Жодних зайвих запитань. Ніби ствердження “ти з нами, ми всі нормальні, ми чудово почуваємося з тим, хто ми є, тому і ти маєш почуватися чудово”.
Мені б не хотілося, щоб друзі повторювали те, що казала при камінг-ауті моя мама. Думаю, у світі достатньо людей, які скажуть, що я ненормальна, — від найближчих членів сімʼї до незнайомців. А от друзі можуть стати тою опорою, що буде підтримувати і захищати. Загалом я отримала усе те, що було мені потрібно, — прийняття, валідацію моєї нормальності й навіть декотру гордість за те, ким я себе усвідомила. І все це я отримала саме (і лише) від друзів», — ділиться анонімно дівчина.
Сказав/ла, що це для мене нічого не змінює
Важливо дати зрозуміти людині, яка відкрилась перед вами, що у стосунках нічого не змінилося. Ви можете сказати, що людина є важливою для вас незалежно від орієнтації чи ідентичності. Людина залишається вашим другом чи подругою, дитиною, сестрою, братом.
«Людині дуже важливо залишатися в безпеці. Для неї наважитися на крок камінг-ауту — насправді дуже страшно. Страшно бути виключеним — тому дуже важливо не виключати людину з цього спілкування. Вона/він від того, що ви дізналися про те, хто їй/йому подобається, не змінюється. Це людині треба проговорити: “Ти можеш любити того, хто тобі подобається, але ми залишаємось друзями”», — вважає Марина Діденко.
Якщо це перенести на гетеросвіт, то вам не завжди може подобатися партнер або партнерка вашого друга чи подруги, але від цього ви не перестаєте дружити. Тепер ви знаєте трохи більше про свою близьку людину — і це навпаки може зміцнити вашу дружбу, бо тепер між вами немає недомовленості, ви абсолютно відкриті.
«Почути, що на спілкуванні це ніяк не відіб’ється, — важливо. Ніхто не хоче, щоб від них відвернулися просто так. Також якщо справа стосується займенників та імен, звісно, людина має використовувати те, що її попросили використовувати. Щодо жартів та запитань про ідентичність, преференції тощо — це індивідуально, тому треба уточнювати, чи ок це все людині, перед тим як жартувати або запитувати, особливо якщо вона неблизька», — каже Соня.
Юлія Савчук зазначає, що людині, найімовірніше, важко зізнатись у тому, що може викликати потенційно негативну реакцію. Навіть якщо ви найкращі друзі — вона ніколи не знає напевно, чи не переважать у вашій голові соціальні установки і чи не відвернетесь ви від неї, чи не злякаєтесь, чи не будете засуджувати або зневажати: «Найімовірніше, людина, що робить камінг-аут, боїться, хвилюється, відчуває себе дуже вразливою і слабкою цієї миті. Навіть якщо зовні вона спокійна або навіть показує трохи бравади. Тому найбільш доречною реакцією було б спокійне підтримувальне ставлення. Наприклад, “дякую, що ти поділилась/вся/лись зі мною”, “дякую, що довірилась/вся/лись мені”. Якщо це близька вам людина, ви можете додати, що любите її та приймаєте такою, як вона є, можете обійняти чи якось інакше висловити свою підтримку».
Психологиня додає: з’являйтеся у її/його/їх житті частіше. Телефонуйте, пишіть, запрошуйте в гості та включайте в плани, це дасть людині відчуття, що ваші стосунки не змінились і що вона не самотня. Поводьтеся як і раніше або трохи приязніше.
«Хотілося б могти бути чутливою в цей момент, тому що ідеш насправді, як на бій, і тому ідеш в амуніції та зі зброєю. Просто хочеться, щоб усі були готовими почути все, а не прийнятну для себе бульбашку, бо загалом ніхто ж не винен, що я носійка цієї інформації та маю її повідомляти, а хтось носій іншої інформації та має повідомляти її. Важко вимагати чогось від реакції, бо люди зазвичай реагують на камінг-аут так, як реагують завжди на будь-що. Мені хотілося б, щоб мій камінг-аут сприйняли так, як розповідь про хорошу книжку, тільки щоб обійняли міцніше», — каже Марія.
Удав/ла, що цієї розмови не було. Незручно якось
Краще не ігнорувати таку подію, адже для людини, яка вам відкрилася, це важливо. Якщо вам незручно, то краще чесно сказати другу чи подрузі й попросити час на роздуми. «Якщо ви не можете бути щирими і відкритими, то це буде відчуватися. Від цього дружба може постраждати», — говорить Марина Діденко.
Краще спитати, як людину можна підтримати. «Але водночас поважайте приватність. Деякі люди можуть хотіти більшої підтримки, інші — меншої. Будьте готові враховувати їхні побажання», — додає психологиня Катерина Борисенко.
Якщо ви вдаєте, що цієї розмови не було, і продовжуєте поводитись так, ніби людина є гетеросексуальною чи іншого гендеру, то це є виявом зневаги і відторгнення. Краще сказати чесно: «Вибач, для мене це важко, мені потрібен час, щоб звикнути до цієї інформації».
Не знаю, чи це означає, що вона/він хоче сексу зі мною
Марина Діденко каже, що перевірити себе можна, перевівши цю думку на гетеросексуальну орієнтацію: коли ми ходимо вулицею чи розмовляємо з кимось, дружимо, хіба в нас завжди з’являється сексуальний або романтичний потяг до кожної людини? Звісно, ні. Так це відбувається у всіх — і в гетеросексуальних, і в гомосексуальних людей. Не кожна жінка чи чоловік викликають сексуальний або романтичний потяг. Тож камінг-аут не обов’язково означає, що друг або подруга захочуть із вами стосунків чи сексу.
«Сексуальна орієнтація вроджена. Ти не можеш когось змусити себе полюбити. Кохання не обирає, це певний хімічний процес. У геїв та лесбійок — теж. Як і в гетеросексуальних людей, не кожен, хто тобі подобається, відповідає взаємністю, — ми це приймаємо й ідемо далі», — коментує Марина Діденко.
«Одною з перших, кому розказала про власну бісексуальність, була подруга дитинства, з якою ми знайомі десь 20 років. Тоді в мене було багато переживань, і все важче було приховувати це від такої близької людини. Я не думала про наслідки та те, чи прийме вона мене, бо була сильна потреба виговоритись. На щастя, вона все спокійно вислухала та була дуже обережною у своїх висловлюваннях та запитаннях: дала мені можливість вирішувати, чим я зараз готова та хочу поділитися. Ще пам’ятаю, мені тоді було важливо наголосити, що, хоча мені подобаються й дівчата, та романтичних почуттів до подруги ніколи не було. Зараз мені це здається трохи безглуздим, але стереотипи щодо того, що бісексуалкам/лесбійкам обов’язково мають подобатися їхні подруги, досі існують», — ділиться анонімно дівчина.
Друг/подруга бісексуальні — це ж класно! Можна створити гетеропару і не виділятися
«Бісексуальність насправді дуже стигматизована — навіть у спільноті. Через це може бути такий стереотип: якщо людина бісексуальна, то вона може обрати людину протилежної статі — і життя складеться. Проблеми немає. Так можуть казати і друзі, і батьки», — каже Марина Діденко.
«Минулого літа я сказала, що у стосунках із дівчиною і загалом належу до бісексуальних людей. Татова реакція була абсолютно нейтральною, ніби я не повідомила нічого нового, і це було комфортно, бо це уважність. Мама дуже плакала, була фраза на кшталт “не переживай, ми з усім впораємось, я тебе вилікую”, потім була агресія і сварка, але я просто була готова про це поговорити, тому закінчилося все врешті тим, що мама плюс-мінус прийняла, що орієнтація це штука, яку ніхто не обирав. Десь глибоко чомусь впевнена, що мама таки думає, що це тимчасово, тому насправді боюся почути на свою адресу “ну я ж казала”, якщо оберу хлопця», — каже Марія.
Але тут повертаємося до теми — сексуальна орієнтація базується на потягу. Він просто виникає, і обрати, до кого саме, не можна. «Якби ми могли управляти потягами, то працювали б договірні шлюби або ми б пройшлися параметрами в анкеті, домовилися, що підходимо одне одному, і жили б собі щасливо. Але це було б тоді про всіх — і про гетеро-, і про гомосексуальні пари», — нагадує психологиня Марина Діденко.
«Я відкривала свою бісексуальність вже в дорослому віці, була знайома і дружила з дуже багатьма людьми з квір-спільноти. Вони мене, звісно, підтримали, сказали, що все знали і до цього. Інша реакція була у друзів, які знали мене раніше як гетеро, і, коли раптово в мові почали фігурувати жінки, були здивовані. Усі запитували, як і коли я це зрозуміла. Декотрі казали, що це незвично і дивно, але ніхто не висловлював засудження», — анонімно ділиться дівчина.
Що точно не треба казати
Катерина Борисенко додає, що варто уникати порівняння досвіду ваших друзів, які зробили камінг-аут, із досвідом інших людей. Адже кожна історія унікальна. Не варто розпитувати людину про сексуальне життя. «Важливо не робити передбачень та не ставити запитань, які можуть сприйматися образливо: а саме про сексуальну життєву сферу, це може бути неприємним або особистим», — каже Катерина Борисенко.
Є стоп-фрази, які не варто вживати, коли людина відкрилася перед вами:
«А ти точно знаєш?», «А ти не передумаєш?», «Може, це ще зміниться…»
Не варто казати людині, яка вам відкрилася, що її орієнтація ще може змінитися. Якщо це підліток, то не варто вказувати і на відсутність сексуального досвіду.
«Сексуальний досвід не впливає на орієнтацію. Ти знаєш, хто тобі подобається, ще до досвіду стосунків. За статистикою десь у підлітковому віці, у 12–13 років, більшість людей розуміє свою сексуальну орієнтацію», — говорить Марина Діденко.
А коли ти це зрозумів/ла?
Не дуже коректне запитання, коли людина відкривається перед вами. Про це можна поговорити потім, якщо у вас достатньо близькі стосунки, — але це не має бути першим, що ви скажете. Тут Марина Діденко радить подумати, чи доречно запитувати у гетеросексуалів, як він чи вона зрозумів/ла, хто подобається.
«Ситуація з очікуванням подвійна, бо аутнутися я можу як асексуальна і як агендерна людина. На асексуальність я ніколи не очікую різко негативної реакції щонайменше через те, що це в суспільстві не має забарвлення збочення, як та ж гомосексуальність. Утім, і вона (різко негативна реакція) зустрічається. Також асексуальність дуже часто не сприймають серйозно і/або просто не розуміють, чим вона, власне, є.
На агендерність я можу очікувати негативну реакцію, бо до гендеру як такого в нашому суспільстві ставлення не дуже, а розуміння тупо дорівнює нулю. Ідеальною реакцією в обох випадках була б просто повага до ідентичності. Особисто я не проти, щоб мене запитували про неї, навіть якщо це щось, що можна нагуглити. Головне, щоб без зверхності та насмішок», — вважає Соня.
Але ж наш світ такого не приймає, тобі буде важко жити
Повірте, людина, яка зробила камінг-аут, і сама знає, що це важко. Людина знає, що світ жорстокий до неї і є багато неприйняття. Краще дати прийняття і толерантність. Ніхто не має права розповідати про сексуальну орієнтацію людини іншим. «Поважайте її право розкриватись світу і конфіденційність. Іноді ми можемо сказати про свою орієнтацію лише найближчим друзям, бо все решта відчувається як небезпека і може бути справді небезпечним. У людини можуть виникнути складності на роботі, навчанні, серед друзів чи з рідними. Тільки сама людина може регулювати, наскільки їй бути видимою. Про гендерну ідентичність теж не варто нікому розповідати, єдине, що ми можемо робити, — це застосовувати ті особові займенники, про які нас людина попросила або виправляти тих, хто називає її/його/їх неправильно», — каже Юлія Савчук.
Але ж це неприродно
Представників ЛГБТІК+ спільноти менше, аніж гетеро. Але це не має стосунку до природності — згідно з дослідженнями, багато гомосексуальних зв’язків є і в живій природі, у тваринному світі зокрема, каже Марина Діденко. Вчені доводять, що гомосексуальна поведінка спостерігається у понад 450 видів тварин.
Тому як можна назвати це неприродним? Краще сказати — варіативність, вважає психологиня: «Адже людина такою народилася. Ми не можемо змінити сексуальну орієнтацію. Це внутрішній потяг — ми можемо робити вибір, як нам жити, будувати чи не будувати стосунки, вступати в сексуальні зв’язки з кимось чи ні. Бо за це відповідає воля. Але потяг ми не контролюємо».
Що ще варто врахувати:
Поважайте особисті кордони людини та уникайте аутингу (розголошення інформації про сексуальну орієнтацію або гендерну ідентичність людини без її згоди).
Це важливий момент для ваших стосунків із другом чи подругою, який/яка зараз може бути дуже вразливим/ою, тож можна сказатись щось на зразок: «Дуже дякую, що довірив/ла мені це».
Уникайте фраз на кшталт «Я не здивований/на» або навпаки «Чому ти мені не сказав/ла», адже зараз мова не про вас, а про вашого близького друга чи подругу.
Важливо дозволити людям ділитися історіями на власних умовах, проте, якщо це ваша близька людина, ви можете запитати у неї те, що цікавить. Ваш друг чи подруга не змінилися в один момент, тож чому має змінитися ваш стиль спілкування?
Матеріал створений у рамках проєкту «Забезпечення сталості в часи війни» (Ensuring Sustainability Amid War) разом із ЗОБФ «Гендер Зед».
