Онлайн-фестиваль феміністичного кіно «Фільма» стартує 27 листопада. До 10 грудня на сайті фестивалю будуть доступні 15 стрічок, що розділені на три програми:
- про трудові права «Об’єднані боротьбою»
«Премія для Ірене» (режисерка Гелке Зандер, Німеччина, 1971, ігровий)
-
- Фільм оповідає про самотню матір і працівницю заводу з виготовлення пральних машинок Ірене. Щодня вона відмовляється миритися з несправедливістю — від нерівного ставлення на роботі до чоловічих домагань. Проте зрозуміло одне: без солідарності колежанок шансів у неї небагато.
«Страйк жінок триває» (режисерка Маґда Марія Маліновська, Польща / Німеччина, 2018, документальний)
-
- Протести проти нових обмежень у законодавстві щодо абортів доводять, що жіноцтво становить реальну загрозу панівним владним відносинам. Проте це не єдиний вияв його сили за останні роки. Картина демонструє, що жіночий опір у Польщі має власну історію.
«Причетні» (режисерки Гезер Вайт, Цзялін Чжан, Китай / США, 2017, документальний)
-
- Китайський працівник фабрики став активістом і постав проти використання токсичних хімікатів світовими брендами електроніки. Свою боротьбу він починає з лікарняного ліжка і врешті підносить до рівня міжнародної арени.
«Глобалізація на касетах» (Vision Machine Film Project, Індонезія, 2003, документальний)
-
- На прикладі власної забороненої історії індонезійські режисер(к)и простежують розвиток глобалізації від колоніальних витоків до сьогодення.
«Ріо-Турбіо» (режисерка Татіана Масу Ґонсалес, Аргентина, 2020, експериментальний)
-
- Як закарбувати на відео те, що заборонено переживати? Як висловити те, чого не можна казати? Як записати звук, що не звучить? Яке воно, місце жінки в шахтарському містечку?
- «про право на житло «Тут є адреса»
«Чи чуєш!» (режисер Камар Ахмад Симон, Бангладеш, 2012, документальний)
- Як і 100 інших сімей, вони поколіннями обробляли землю й боролися з труднощами лісового життя, аж поки штормовий приплив не вдарив по прибережній смузі Бангладеш. Та після дощу… Вони знову беруться за лопати й ідуть відроджувати життя… Ви чуєте?!
«Шановний Мандело» (режисер/ка Дара Келл, Крістофер Нізза, ПАР / США, 2012, документальний)
- Троє молодих людей у Південній Африці позиваються до суду на уряд, щоб урятувати своє нетряне містечко від знищення.
«Без адреси» (режисерка Аланіс Обомсавін, Канада, 1988, документальний)
- Фільм досліджує, чому багато молодих людей із корінних народів покидають свої громади, на що вони сподіваються та з чим насправді стикаються у великому місті.
«Тут є адреса» (режисерка Саша Вортцель, США, 2019, документальний)
- У цих роздумах про спільноту, джентрифікацію та руйнування учасниця Стоунволлських бунтів та трансактивістка Сильвія Рівера повертається до осередку на пірсі річки Гудзон, де мешкає громада ВІЛ-позитивних жителів/ок Нью-Йорка, тоді як екскаватори навколо зносять порожні будівлі для нової забудови.
«Селище Троянд» (режисерка Ганна Гейльборн, Швеція / Італія, 2023, документальний)
- З незрозумілих причин до передмістя Мілану припиняє ходити шкільний автобус. Через цю, здавалося б, незначну подію «Селище Троянд» розкриває дещо більше й оповідає про структурне гноблення ромської меншини — в Італії та в усьому світі.
- про пережиті травматичні досвіди, шляхи до зцілення та віднаходження сили «Мистецтво зцілення та споріднення» (сформовано за результатами опенколу)
«Жюлі на зв’язку» (режисерка Мія Ма, Франція, 2021, документальний)
- Якось Жюлі почали чутися погрози. Лікарі били електрошоком, марабути виганяли нечисту силу, вона ковтала ліки й пила зілля, днювала в лікарні й на довгі години зачинялася вдома, прагнучи забути минуле й уявити майбутнє.
«Mast-del» (режисерка Мар’ям Тафакорі, Іран / Велика Британія, 2023, експериментальний документальний)
- Любовна пісня, яка нізащо не пройшла б цензуру, фільм оповідає про заборонені тіла й бажання як усередині, так і за межами пореволюційного іранського кінематографу.
«Survivor Manifesto — мистецтво зцілення та споріднення» (режисер_ка Дан Дансен, Німеччина, 2022, експериментальний)
- А що, якби ми жили в суспільстві, де кривдники і скривджені зцілювалися б водночас?
«Розкажи мені вірша» (авторки Елена Кіріла / Ана Ґурдіш, Румунія, 2023, експериментальний)
- Уривки з особистого щоденника, позначаючи віхи розвитку на шляху від дитинства до дорослого життя, супроводжують аудиторію в подорожі, що сповнена сумнівів, безпорадності та невпевненості в собі, та зрештою приводить до втечі. Відеопоема, балансуючи між поезією та документалістикою, увиразнює боротьбу жінки за звільнення від утисків, за повернення собі голосу та сили.
«Ботанічна документація існування» (режисерка Дар’я Цимбалюк, Україна, 2023, відеоесей)
- Ми з мамою завжди були близькі. В основі цього відеоесе — наші розмови і мамині світлини з Києва, які вона надсилала мені у WhatsApp після російського повномасштабного вторгнення в Україну. Війна глибоко врізається в повсякденні світи, в найближчі стосунки, спотворює звичне. Протистоячи цьому насильству, мама тримається за життя та уважно дослухається до його різних проявів, а я дослухаюсь до неї.
«Ми пропонуємо не лише фокусуватися на персональних історіях та стражданнях героїнь, а передовсім звертати увагу на ширше політичне, економічне та соціальне середовище, у якому розгортаються події», — говорить співкураторка програми «Тут є адреса» Анастасія Боброва.
Перегляд фільмів буде безоплатним, а більшість стрічок — доступні онлайн без територіальних обмежень.
Водночас експериментальну роботу іранської режисерки Мар’ям Тафакорі «Mast-del» із програми «Мистецтво зцілення» можна буде переглянути лише офлайн у Києві, Львові та Дніпрі.
Також цього року колектив фестивалю повертається до формату онлайн-дискусій. Співкуратор(к)и програм разом із режисер(к)ами стрічок запрошують до рефлексій на теми глобальної робітничої солідарності, справедливої житлової політики та боротьби за право на дім. Дві зустрічі відбудуться в Zoom за попередньою реєстрацією. Робочі мови дискусій — англійська та українська з двостороннім перекладом і перекладом українською жестовою мовою.
Всі фільми демонструватимуться мовою оригіналу з розширеними українськими (SDH) та англійськими субтитрами. Для деяких стрічок будуть доступні звукоописи українською мовою.
Розклад показів буде доступний на сайті фестивалю.
- Раніше DIVOCHE.MEDIA розповідало про архетип німфетки у кіно та як фільми сексуалізують дівчат в обгортці романтизації.
