Через півтора року від початку повномасштабної війни третина українців (35%) мають низький рівень добробуту та якості життя, а 26% відчувають стрес та депресивні симптоми.
Про це свідчать результати дослідження «18 місяців потому: оцінка психічного здоров’я та психосоціальних потреб в Україні», яке провели ГО «Дівчата» за участю міжнародної організації HIAS Ukraine.
Згідно з отриманими даними, більш вразливими є жінки, їхній добробут є нижчим, аніж чоловіків. Також у зоні ризику люди похилого віку і люди з нижчим рівнем доходів.
Серед найбільших джерел стресу українці називають невпевненість у майбутньому та складність щось планувати (70%), переживання за цивільних (39%) та військових рідних і друзів (26%). Про економічні труднощі, за словами дослідників, говорила кожна третя опитана особа.
Серед ознак стресу респондент(к)и вказували проблеми зі сном (48%), сумний настрій (46%), постійне хвилювання (44%), втому (39%), проблеми з концентрацією (31%), різкі зміни настрою (26%), біль у тілі або головний біль (21), апатію (19%), проблеми з пам’яттю (15%), відчуття безвиході, нав’язливі думки та імпульсивну поведінку — по 14%.
Понад половина батьків та опікунів розповіли, що їм стало важче доглядати за дітьми від початку повномасштабного вторгнення. Серед причин називали складність спокійно реагувати на побажання чи непослух дітей, додаткове навантаження (переважно на жінок) у вигляді догляду за старшими членами та брак доступу до державних дитсадків.
Найчастішою проблемою та найбільшою складністю батьки та опікуни вказували нічні повітряні тривоги, оскільки їм доводиться вигадувати позитивні історії, щоб заспокоїти дітей, хоча самі дорослі перебувають у стані стресу.
Причиною стресу для жінок став тягар необхідності ухвалювати безпекові та стратегічні рішення, особливо для тих, які через війну змушені опікуватися домогосподарством самостійно. Чоловіки переважно переймаються, що не можуть брати участь у житті дітей, які виїхали за кордон.
Підлітки, говорячи про причини стресу, називали втрату зв’язку з родичами і домашніми улюбленцями, страх втратити роботу або не знайти її, питання вступу до ВНЗ і пов’язаний із ним вибір місця проживання, відчуття незалученості до допомоги країні та страх бути мобілізованими, зокрема через те, що не зможуть допомагати рідним.
Під час опитування половина респондентів/ок зізналися, що втратили інтерес до того, чим раніше займалися із задоволенням (49%). Найчастіше про це говорили жінки та підлітки. Майже стільки ж (48%) сказали, що їм важко зосередитися на роботі.
Також українці/ки помічають, що їм складно/байдуже доглядати за собою (25% — жінки та 18% — чоловіки). Крім того, українцям стало важко проводити час з друзями та родиною (22%), доглядати за близькими, які потребують допомоги, (10%).
Дослідники наголошують, що всі ці реакції є потенційно депресивними симптомами. Водночас обізнаність про заходи з психічного здоров’я та психосоціальної підтримки (ПЗПСП) в Україні вкрай низька. Зокрема, 54% не знають, як обрати фахівця, 43% взагалі не мають інформації про ці послуги, 39% мають брак знань про психічне здоров’я загалом тощо.
На думку опитаних, українці не звертаються за психосоціальною підтримкою насамперед через впевненість, що здатні впоратися самостійно (73%, вище для жінок); переконання, що така підтримка більше потрібна іншим (63%); страх бути негативно сприйнятим іншими (64%, вище для підлітків).
- Раніше американські вчені встановили, що стрес, який пережила жінка, може змінити мікробіом кишківника її дитини. Негативний вплив виявили навіть у випадках, коли жінка ще не була вагітною.
Фото: Keenan Constance: Pexels
