У своїй книжці «Гінекологія без страху» лікарка Оксана Негрич докладно знайомить кожну з її ж власним організмом. Чи нормально відчувати біль при менструації та що з цим робити? Які аналізи варто здавати, щоб моніторити ситуацію, та чому такий важливий запас яйцеклітин? Як правильно стежити за інтимною гігієною та чи можна завагітніти, годуючи грудьми? Чи потрібно жінкам робити вправи Кегеля, боятися ерозії та як слідкувати за мікрофлорою піхви?
Гінекологиня детально описує не лише те, як працює жіноча репродуктивна система загалом, а й зупиняється на найпоширеніших ситуаціях та міфах, пояснюючи жіночу анатомію та моменти, на які варто звертати увагу самостійно та на огляді у лікаря.
«Категорично не люблю залякувань та безглуздих призначень в медицині, особливо в делікатній сфері акушерства та гінекології», — говорить Оксана Негрич.
Книжка «Гінекологія без страху» від видавництва «Віхола» вийде друком наприкінці листопада. Публікуємо уривок.
Крім м’язів преса, спини, сідниць, на які зазвичай звертають увагу і які намагаються тримати в гарній формі, в організмі жінки є структури, важливість яких, на перший погляд, може здаватися неочевидною, а проте вони мають вагоме значення. До таких структур належить тазове дно.
Тазове дно — це група м’язів та інших тканин, які утворюють своєрідний «гамак» на дні таза. У жінок цей комплекс утримує матку, сечовий міхур, кишківник та інші органи малого таза на місці, щоб вони могли нормально працювати. Порушення функції м’язів тазового дна пов’язане переважно зі зростанням внутрішньочеревного тиску, травмами або гормональними змінами.
Шанси на проблеми з м’язами тазового дна зростають за таких факторів:
- вагітність і пологи;
- надмірна маса тіла;
- постійне піднімання важких предметів (зокрема й неконтрольовані силові тренування в спортзалі);
- хірургічні втручання й променеве лікування;
- вік (з наближенням менопаузи зменшується кількість естрогенів і погіршується еластичність зв’язок).
До симптомів слабкості м’язів тазового дна належать:
- стресове нетримання сечі (мимовільне виділення сечі під час фізичних навантажень, бігу, під час кашлю, чхання, сміху);
- неконтрольоване відходження повітря з піхви та прямої кишки;
- потрапляння води в піхву під час купання;
- біль під час статевого акту;
- неможливість користуватися тампонами чи менструальними чашами через надмірний об’єм піхви;
- погіршення вагінальної чутливості;
- відчуття важкості, стороннього тіла в піхві.
На початкових стадіях таких симптомів, а також для профілактики ефективними є спеціальні вправи Кегеля — комплекс фізичних вправ для зміцнення м’язів тазового дна, що мають важливе значення для підтримання органів малого таза, зокрема сечового міхура, матки, прямої кишки.
Правила тренувань м’язів тазового дна
Спочатку визначаємо, які саме м’язи тренувати, за допомогою таких дій:
- ввести палець у піхву й стиснути м’язи навколо (не забуваймо перед тим помити руки);
- скоротити м’язи, які задіюємо для затримки виділення газів і сечовипускання;
- уявити, що вам потрібно підняти предмет м’язами піхви, сидячи на твердій поверхні.
Далі тренуємося в такій послідовності:
- стиснути м’язи тазового дна;
- утримувати м’язи напруженими 5–10 секунд;
- повністю розслабити м’язи теж на 5–10 секунд.
Починати тренування рекомендовано зранку, після спорожнення сечового міхура, у положенні лежачи, оскільки так найпростіше дотримуватися правильної техніки виконання.
Звертайте особливу увагу на те, щоб працювали суто м’язи тазового дна, без залучення м’язів живота, сідниць і стегон. Для контролю можна покласти руку на живіт і відчути, чи працюють м’язи преса. Після декількох тренувань ви вже зможете виконувати вправи в будь-якому положенні (стоячи, сидячи або лежачи).
Рекомендовано робити комплекс вправ тричі на добу, по 5–10 разів. Для відчутного ефекту може знадобитися кілька місяців регулярних тренувань. Однак пам’ятайте: більше не завжди значить краще. Для початку буде достатньо скорочувати м’язи по 3–5 секунд і робити п’ять повторів, поступово збільшуючи кількість і тривалість вправ.
Якщо є потреба підняти щось важке (наприклад тренування в залі, побутові справи) або ж ви інтенсивно кашляєте, у момент напруження варто затискати ці м’язи також.
Виконувати вправи потрібно всім жінкам будь-якого віку щодня, зокрема під час вагітності (якщо це не викликає неприємних відчуттів у процесі виконання або після). Повертатися до тренувань варто поступово, вже в перші дні після пологів, якщо не було травм промежини. Якщо виникають больові відчуття, краще зробити паузу і спробувати знову через декілька днів або тижнів, залежно від самопочуття. Тимчасовим протипоказанням є травми промежини, стани після оперативних втручань на цій ділянці, вагінізм.
Увага: порушення техніки знижує ефективність вправ, може загострювати вже наявні проблеми, тому, якщо впродовж 2–3 місяців регулярного виконання ефект відсутній, є дискомфорт, потрібна консультація лікаря.
