За майже 10 років російсько-української війни чисельність жінок на військовій службі у Збройних силах України зросла майже вдвічі — від 16 до 31 тисячі.
Про це свідчать дані Міністерства оборони, отримані дослідницькою командою проєкту «Невидимий батальйон» під час проведення емпіричних досліджень про права жінок у військовій сфері України.
За даними Міноборони, у понад три рази збільшилася кількість офіцерок — від 1633 у 2013 році до 5112 у 2022-му. Майже утричі зросла кількість сержанток — від 4784 до 13 747 відповідно.
Проте в ЗСУ все ще зберігається явище горизонтальної гендерної сегрегації — так звані традиційно «жіночі» небойові та традиційно «чоловічі» радше бойові військово-облікові спеціальності, а також вертикальної сегрегації («скляна стеля», коли що вище військове звання, то менше жінок, тобто наявний брак жінок на рівні ухвалення рішень).
Згідно з результатами опитування, проведеного дослідницькою агенцією Info Sapiens у січні 2023 року, українське суспільство підтримує ідею рівних прав і можливостей у ЗСУ.
Дослідниці порівняли отримані дані з результатами опитування 2018 року та виявили, що після початку повномасштабної війни кількість людей, які підтримують надання жінкам рівних можливостей із чоловіками зросла більш ніж удвічі.
Авторки дослідження уточнили, що ідею гендерної рівності в ЗСУ підтримують однаковою мірою як чоловіки (84,2%), так і жінки (83,6%). Не погоджуються з твердженням про те, що жінкам мають бути надані рівні можливості із чоловіками працювати в ЗСУ та інших військових формуваннях, усього близько 15% опитаних: 13,1% чоловіків та 15,1% жінок.
Подібним чином суттєво зросла підтримка твердження про те, що армія повинна бути професійною сферою, де і жінки, і чоловіки за власним бажанням можуть реалізовувати свій потенціал. Якщо у 2018 році повністю погоджувалися з такою думкою тільки 32,9%, то у 2023-му — 78%.
Згідно з даними Міністерства у справах ветеранів України, станом на 1 січня 2023 року було зареєстровано близько 455 тисяч осіб, які отримали статус учасника/ці бойових дій за участь у проведенні АТО/ООС. Серед них понад 26 тисяч жінок (5,8%). Порівнюючи з літом 2018 року, кількість учасниць бойових дій зросла більш ніж удвічі (п’ять років тому було майже 12 тисяч ветеранок).
Найбільша частка учасниць бойових дій у Національній поліції (15,8%), Службі безпеки України (8,3%), Державній службі України з надзвичайних ситуацій (6,0%), Адміністрації Державної прикордонної служби України (5,0%). За чисельністю найбільше жінок, які мають статус учасниці бойових дій, саме в Міноборони — 18 922 (6,0%). Серед добровольців частка ветеранок становить 9,6%.
Станом на 1 січня 2023 року кількість осіб, які мають статус особи з інвалідністю внаслідок війни, — 101 153, з них жінок — 8 534 (або 8,4%).
На думку авторок дослідження, через складнощі у формуванні загальнонаціональної політики щодо ветеранів російсько-української війни, її засад та конкретної реалізації, а також нечітко виписані повноваження Міністерства у справах ветеранів України питання послуг для ветеранок загалом не розв’язане. Досі не запрацював «перехідний період» від служби до мирного життя, не розроблений загальнодержавний стандарт послуг, які надаються ветеранській спільноті, як і критерії якості їх надання.
Окрім питання гендерної нерівності у ЗСУ зберігається проблема насильства та сексуальних домагань у військовій сфері.
Згідно з даними Міноборони, у 2018–2022 роках на гарячі лінії та телефони довіри» МОУ та Генерального штабу ЗСУ, позаштатні call-центри органів військового управління ЗСУ не надходили звернення про сексуальні домагання та гендерно зумовлене насильство в армії.
Натомість інформацію про такі випадки на своїх гарячих лініях фіксують громадські організації, такі як Всеукраїнська громадська організація «Юридична сотня», Асоціація жінок-юристок України «ЮрФем», «Ла Страда — Україна».
Так, станом на 7 лютого 2023 року на лінію «ЮрФем: підтримка» надійшло близько 200 звернень. Десять із них — від жінок-військових, які проходили військову службу та зіткнулися з сексуальним насильством (сексуальними домаганнями з боку командирів, побратимів, примушування до вступу в статевий зв’язок, зґвалтування, побиття під час виконання військових обов’язків) і дискримінацією. Також надходили звернення, які стосувалися виплат і присвоєння військового звання.
Військовослужбовиці бояться звертатися з рапортом до командира або писати заяву в органи правопорядку через факти насильства, оскільки остерігаються негативних ризиків, які можуть настати для них усередині військової частини від колег по службі, а внутрішнє розслідування проходить під виглядом «покривання своїх» і з дотриманням «чоловічої солідарності».
Згідно з даними ГО «Ла Страда — Україна», протягом 2022 року Національна гаряча лінія із попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації отримала 38 472 звернення. Від військовослужбовців/виць та їхніх родичів/ок — 995 звернень (2,6% від загальної кількості). Щодо сексуальних домагань і сексуального насильства — 147 звернень, серед яких консультації щодо зґвалтувань — 88, щодо сексуальних домагань — 59. Серед них два звернення щодо сексуального насильства на військовій службі: одне стосувалося зґвалтування військовослужбовиці під час проходження військової служби, інше — сексуальних домагань командиром під час проходження військової служби.
В організації зазначили, що звернень щодо сексуальних домагань стає більше, якщо порівняти з минулими роками. Також зростає кількість запитів щодо дискримінації військовослужбовиць на робочому місці своїми керівниками.
На гарячу лінію ГО «Юридична сотня» за 2022 рік надійшло 136 звернень щодо нестатутних відносин (85 — від чоловіків і 51 — від жінок). Більшість звернень стосувалася проблем із командуванням (128 звернень), завдання тілесних ушкоджень і погроз. Тільки одне звернення (від жінки) стосувалося сексуальних домагань.
«Як видно зі статистики різноманітних гарячих ліній, постраждалі військові жінки схильні звертатися радше до громадських організацій, ніж просити допомоги у своєму робочому середовищі. Загалом бракує офіційних даних про випадки сексуальних домагань у військовій сфері. Статистики гарячих ліній недостатньо, щоб відтворити повну картину кількості сексуальних домагань у військовій сфері України. Дзвінки на гарячу лінію не охоплюють усіх випадків, а лише радше ті, коли постраждалі готові говорити про свій досвід, а також коли вони знають, куди звертатися у випадку сексуальних домагань», — наголосили авторки дослідження.
В Україні проблема сексуальних домагань і насильства, зокрема в армії, попри свою актуальність й у 2023 році, залишається табуйованою серед громадськості, військових і військового керівництва. Це може перешкоджати виявленню та протидії випадкам гендерного насильства в армії. Тому авторки дослідження вважають доцільним впровадження систематичних анонімних опитувань серед військовослужбовців/виць і створювати окрему гарячу лінію, що може фіксувати кількість звернень, проблеми і швидко реагувати на них. Також ефективно впливає на рівень обізнаності людей проведення тренінгів і лекцій.
- Раніше колишня товарознавиця Юлія Матвієнко розповіла DIVOCHE.MEDIA про те, як жінки вибивали право служити на бойових посадах, як був влаштований військовий побут і чому деякі командири не хочуть брати жінок на службу.
- З 2014 року жінки брали активну участь у бойових діях на сході. Після повномасштабного вторгнення їх кількість в армії лише зростає: за офіційними даними, станом на 1 березня 2023 року у війську України служить понад 60 500 жінок, близько 5 тисяч із них — на передовій. Проте в Україні наказом Міністерства оборони було затверджено лише чоловічий стандарт польової військової форми, а для жінок передбачено лише парадний та повсякденний варіанти. Це створює низку незручностей для військовослужбовиць. Їм доводиться ушивати чи взагалі перешивати форму під себе, оскільки на жінках форма не сидить так, як має, адже пошита для чоловічої фігури. Така ж сама ситуація з білизною, яку видають військовим.
- Лише на початку серпня 2023 року Міноборони презентувало оновлену літню польову жіночу військову форму. Ця модель отримала найбільшу кількість позитивних відгуків після проведених випробувань в одній із військових частин ЗСУ. Під час створення лекал форми були враховані антропометричні дані жінок, а також зауваження і пропозиції українських військовиць.
- Також Міноборони завершило розробку технічної специфікації на спідню білизну для українських військовиць та рекомендувало її до впровадження у лавах Сил оборони. Документацію було створено на основі білизни проєкту Arm Women Now та відшито зразок-еталон.
Фото: Matthew Hintz: Pexels
