Минулого тижня Кабінет міністрів України схвалив Національну стратегію подолання гендерного розриву в оплаті праці на період до 2030 року та затвердив операційний план заходів з її реалізації на 2023–2025 роки.
Нині в Україні гендерний розрив в оплаті праці (gender pay gap) становить 18,6% — тобто жінки, працюючи на тих самих посадах, що й чоловіки, отримують майже на 19% нижчу зарплату. І схвалена стратегія покликана стати одним із кроків до розв’язання цієї проблеми.
«Ця стратегія — це насамперед про формування політики», — зазначила народна депутатка України, заступниця голови Комітету Верховної Ради з питань прав людини України Неллі Яковлєва у подкасті «Інтегруючись в ЄС: розмови про гендерну рівність», який створює Асоціація жінок-юристок України «ЮрФем».
Нардепка каже, що основні зміни у сфері гендерного розриву в оплаті праці стосуватимуться Кодексу законів про працю України: «Тобто тут ми можемо говорити, що це ключовий документ на законодавчому рівні, який може сприяти цим аспектам».
Як повідомляють у пресцентрі Міністерства економіки, план реалізації Національної стратегії охоплює такі напрями: подолання стереотипів і дискримінації за ознакою статі, створення умов для зручного поєднання сімейних і професійних обовʼязків та вдосконалення законодавства про рівну оплату праці.
Останнє, зокрема, передбачає те, що в новій редакції закону «Про працю» впровадять принцип однакової оплати за працю рівної цінності незалежно від статі, що може посилити ефективність захисту порушених прав у суді, а на підставі скарг про дискримінацію в оплаті праці за гендерною ознакою будуть запроваджені перевірки Держпраці.
Також уряд планує провести масштабну інформаційну кампанію для жінок «Звісно, зможеш». Як результат реалізації Стратегії, в уряді очікують скорочення гендерного розриву в оплаті праці до 2030 року на пʼять відсоткових пунктів, якщо порівняти з 2021 роком. Тобто до 13%.
Окрім реалізації стратегії, один зі способів зменшити гендерний розрив в оплаті праці може полягати також в регулюванні питання самою компанією, зазначає нардепка.
«Це може бути прописано в межах політик компаній, бо ми розуміємо, що дуже часто підписуються угоди між працівником/працівницею і роботодавцем. І фактично в межах цієї угоди також сторони підписують так звану політику компанії або в межах угоди може бути прописаний саме цей аспект можливості недискримінації у заробітній платі, рівного ставлення в оплаті для всіх. Тобто насамперед тут як бізнес, так і державні структури мають цього прагнути коштом своєї репутації».
До слова, зменшення гендерного розриву в оплаті праці — це одне із зобов’язань України в рамках участі у «Партнерстві Біарріц». Це міжнародна ініціатива рівних прав і можливостей для всіх. Україна отримала офіційний статус учасниці Партнерства три роки тому. А в грудні 2020 року Україна приєдналась до Міжнародної коаліції за рівну оплату праці.
Питання зменшення гендерного розриву в оплаті праці жінок та чоловіків включено до Програми діяльності Кабінету міністрів України, а також до Національної економічної стратегії України на період до 2030 року.
