Толока — нове й одночасно дуже старе явище, яке дедалі більше набуває популярності. Толока — це спосіб допомогти іншим за обмежений час та вселити віру в те, що навіть попри війну кожен може мати дах над головою і комфортні умови для життя.
Що таке толока
Коли я вперше почула це слово, то не зрозуміла, про що мова. Загуглила і знайшла, що це — спільна робота селян у полі. «Недостатньо зрозуміло», — подумала я і вирішила шукати інформацію далі.
В українському тлумачному словнику знайшла значення, яке мене задовольнило: «Толока — праця гуртом, без оплати, за частування. А також — одноразова праця задля швидкого виконання великих обсягів роботи, на яку скликають сусідів, родичів та друзів».
Толоку можна побачити на картинах художників — як селяни спільно збирають урожай або косять сіно (картина «Жнива» Миколи Пимоненка), у творах письменників та режисерів (фільм «Толока» Михайла Іллєнка). Проте важко назвати толоку чимось застарілим, адже й зараз у селах є таке явище, як спільні покоси сіна, копання картоплі, очищування колодязя, ремонт хат або будівництво нових після пожежі. За радянських часів замість толок влаштовували так звані суботники.
Іноді толоки влаштовували, щоб допомогти комусь із ремонтом чи будівництвом — саме такий напрям спільної роботи зараз більш ніж на часі. Багато людей залишилось без житла і намагається облаштувати своє життя заново в новому місці.
Львівська ГО «Феміністична майстерня» знайшла будинок для сім’ї переселенців із Лисичанська, влаштували там ремонт і фінальні роботи з підготовки житла до заселення. Сама на цій толоці побувала і я.
Толока для сім’ї Кисельових з Лисичанська
Сім’я Кисельових — це мама Катя, бабуся Антоніна і хлопчик Артем. Вони переїхали з Лисичанська на початку повномасштабної війни в Україні та поселилися у Львові — у шелтері для жінок, який організувала ГО «Феміністична майстерня».
Влітку 2023 року настав час покидати шелтер та перебиратися на постійне місце перебування. Активісти та активістки «Феміністичної Майстерні» знайшли для сім’ї будиночок неподалік від Львова та відкрили збір на його ремонт. Збір тривав місяць, в результаті вдалося зібрати 25 тисяч гривень, яких вистачило на оплату роботи будівельникам та матеріали.
Після ремонту організували толоку, щоб прибрати мотлох, очистити шафи та тумбочки, залишивши ті, що можна використовувати, вимити вікна, поверхні, підготувати підлогу до лакування та очистити доріжку до будинку.
Одинадцять жінок розділилися за ділянками та напрямами роботи. Дім загудів, ніби від рою бджіл, повсюди щось милося, драїлося, виносилося, сипалося. Із шаф випадало старе ганчір’я, газети, старі предмети чужого побуту.
Повсюди бігав Артем, якому здавалося, ніби він щонайменше бере участь у пограбуванні гробниці Тутанхамона.
«Теж отак свій дім ремонтувала, прибирала, драїла, але краще б нічого не робила. Нічого не знаємо, що з нашим будинком. Всі наші родичі та друзі виїхали, тому повна невідомість. Нове життя в чужому житті», — із сумом говорить одна з нових власниць будинку Антоніна.
Потихеньку робота просувалася, будинок ставав дедалі чистішим. Дівчата намивали підлогу, яка була заляпана штукатуркою і старим брудом. «Мені подобається толока відчуттям, що допомагаєш комусь, а ще тому, що бачиш результат. От помили все — і побачили одразу», – говорить одна з учасниць.
Між роботою — обід, на якому толока відчувається вже і на смак. Густа грибна юшка в місцевому закладі, в’ялені помідори, сирник і багато чого іншого. На обіді ми об’єднуємося ще більше і продовжуємо роботу вже трохи розморені, але ситі.
Толока закінчується аж під вечір. Ми, здається, обговорили все, що тільки можна і не можна. Дали волю і філософським бесідам, і пліткам. Бо так робота іде швидше і жвавіше. Стомлені вечеряємо та роздивляємося по кімнатах — подивитись, що ми встигли, а що ні.
Будинок змінився. Всередині запахло свіжістю, зникли старі, поїдені міллю речі, підлога та вікна заблищали чистотою. З’явилося відчуття, що тут дійсно можна жити.
Наразі сім’я Кисельових вже перебралася в цей будинок і облаштовує нове життя. Їм ще збирають різні важливі речі та побутову техніку для комфортного проживання, але загалом процес обживання вже почався.
Декілька порад для толочан
Толока — потужний вид волонтерства, що прокачує навички та допомагає іншим. Толока — явище безоплатне, як правило, організатори частують та влаштовують якісь активності для волонтерів на кшталт кінопоказів. Через це процес перетворюється на веселий табір, під час якого можна не тільки допомогти іншим, а ще й гарно провести час та познайомитись з новими людьми.
Наразі організовують короткочасні толоки, коли група волонтерів збирається на один день для виконання конкретного завдання, або багатоденні будівельні табори.
Під час толоки учасники можуть розбирати завали, виконувати будівельні, тинькувальні, покрівельні роботи, косметичний чи капітальний ремонт приміщень або цілого будинку. Важливо, що від учасників не вимагається професійний досвід, і кожен знайде собі заняття під силу. Що більше учасників, то краще, адже швидше виконується план толоки, і наприкінці дня можна побачити видимий результат.
Якщо ви вирішили долучитися до толоки, то візьміть собі до уваги декілька робочих порад:
- Прихопіть із собою робочий одяг та взуття, яке не шкода, бо буде брудно.
- Не забудьте взяти воду та їжу на перекуси.
- Потурбуйтесь про рукавички: гумові та тканинні — якщо їх не видають на місці. Але в будь-якому разі завжди комфортно мати свої власні.
- Знайомтеся, балакайте під час роботи з іншими учасниками, якщо це не відволікає, — так процес іде швидше і веселіше.
Як долучитися до толоки
Якщо є бажання взяти участь у толоці, можна стежити за різними волонтерськими організаціями в соцмережах. Часто вони публікують пости, в яких оголошують набір охочих. Ось деякі з тих, що завжди готові долучити волонтерів:
- «Добробат» — волонтери, які займаються відбудовою України в різних містах. Потрібно заповнити анкету через телеграм-бот та долучитися до команди.
- Repair Together — волонтерська ініціатива, яка збирає людей зі всього світу та поєднує толоки з рейвами в Чернігівській області. Також у них наприкінці роботи є ігри, кінопокази, стендапи. Можна залишатися на повноцінний заїзд і працювати тиждень і більше. Нещодавно започаткували «Велике дівництво» — будтабір, в якому беруть участь тільки жінки (працює не на постійній основі, треба відстежувати, коли відкривається набір). В їхньому інстаграм-профілі є актуальний розклад подій на місяць. Долучитися можна, подавши заявку через телеграм-бот.
- БУР — організація «Будуємо Україну Разом», яка проводить толоки та будівельні табори ще від 2014 року. Починали з Краматорська, але зараз розширилися на всю Україну і набирають волонтерів для роботи і з інших країн, роблячи табори інтернаціональними. Є як довгострокові проєкти, так і короткострокові на декілька днів — «БУРчики». Подивитися умови, обрати програму та зареєструватися можна на сайті БУР через форми.
