Американські вчені встановили, що стрес, який пережила жінка, може змінити мікробіом кишківника її дитини. Негативний вплив виявили навіть у випадках, коли жінка ще не була вагітною.
Науковці з Університету Каліфорнії в Лос-Анджелесі (UCLA) проаналізували дані великого дослідження, зібрані в рамках дослідження 450 пар матерів і дітей із Сінгапура, відомого як «Зростання в Сінгапурі на шляху до здорових результатів» (GUSTO), яке вивчало досвід поганого поводження з жінками у дитинстві та їхню тривогу під час вагітності. Вчені виявили зв’язок між материнським стресом і мікробіомом кишківника їхніх дітей у два роки, повідомляє The Washington Post.
Дослідники також відстежували стрес у дітей у ранньому віці та виявили взаємозв’язок між певними кишковими мікробами, пов’язаними із запаленням, у дворічних малюків та збільшенням проблем із психічним здоров’ям у них у чотири роки.
Кишковий мікробіом, унікальна спільнота мікроорганізмів, включаючи бактерії, паразитів і вірусів, які співіснують у кишковому тракті людини, може відігравати критичну роль як у психічному, так і у фізичному здоров’ї. Кожен мікробіом унікальний, на нього впливає те, що ми їмо, а також поведінка та оточення.
Одним із нових аспектів нинішнього дослідження, за словами старшої авторки дослідження та доцентки кафедри психології в UCLA Бріджит Каллаган, є те, що її команда розглядала вплив негараздів, які пережили жінки, що в деяких випадках мали місце ще до того, як їхня дитина була зачата.
«Ніхто не зважав на те, як травми перед зачаттям можуть передаватися у спадок і впливати на мікробіом у людей», — розповіла вона.
Дослідники виявили «чіткі відмінності у профілях кишкового мікробіому, пов’язаних із кожним впливом наслідків»:
- жорстоке поводження з матір’ю в дитинстві, включаючи фізичне, сексуальне чи інше насильство, або зневага;
- тривога матері під час вагітності;
- раннє переживання стресів через життєві події, наприклад розлучення чи смерть бабусі/ дідуся.
Тобто всі діти матерів, які зазнали стрес або травму в дитинстві, мали подібну структуру мікробів. Малюки, які відчували тривогу внутрішньоутробно, мали інший мікробний підпис, як і мікробіоми дітей, які пережили стресові події.
Дослідження також показує, що певні типи бактерій пов’язані з соціальним та емоційним розвитком маленької дитини.
Водночас дослідники не визначили, як саме на мікробіом дитини впливає стрес або травма, що отримала мати. Найімовірніше, що це відбувається не безпосередньо від мікробіому матері до мікробіому дитини — через родові шляхи матері та з грудним молоком.
На думку професора Університету Колорадо в Боулдері Крістофера Лоурі, котрий вивчає, як стрес впливає на кишковий мікробіом та загальний стан здоров’я, нове дослідження «прокладає перші кроки в кількох важливих напрямах», зокрема покращує розуміння ефекту трансгенераційного, пренатального та раннього постнатального негативного впливу на мікробіом кишківника дитини.
«Вплив стресу точно зменшує різноманітність мікробіому кишківника протягом усього життя», — додав він.
Також Лоурі зауважив, що це дослідження доповнює результати попередніх робіт про те, що стрес матері або жінки в ранньому віці може «зрушити баланс» кишкових мікробів, які мають протизапальну дію, та мікробів, пов’язаних із запаленням. Зокрема, допологовий стрес у матері та стресові події в ранньому віці дитини були пов’язані з підвищенням рівня мікробів Finegoldia та Streptococcus, які викликають запалення, а також зі зменшенням кількості протизапальних мікробів Parabacteroides та Intestinibacter.
Водночас професор обчислювальної біології та біоінформатики в Гарвардській школі громадської охорони здоров’я імені Чана Кертіс Хаттенгауер вважає, що, хоча дослідження торкається «декількох важливих і провокаційних тем», пов’язаних із мікробіомом, але не «встановлює спосіб», за допомогою якого мати передає наслідки стресів мікробіому своєї дитини. До того ж, на його думку, дослідники вивчали «дуже узагальнену інформацію високого рівня» про мікробіом.
«Більшість мікробів, згаданих окремо, насправді представляють дуже різноманітні групи множинних організмів, які не можна точно узагальнити в просту поведінку», — сказав він.
Окрім цього, значна частина даних базується на спогадах матерів про свій власний досвід і ранній досвід їхніх дітей, що може бути ненадійним, а також не вивчається вплив батьків на склад мікробіому дитини.
Ще одним нюансом є те, що всі учасники та учасниці дослідження були китайцями, індійцями чи малазійцями, тож результати не можна застосовувати до інших груп, оскільки різні культури мають унікальні дієти та способи боротьби зі стресом, які формують мікробіом.
Попри це вчені погоджуються, що здоровий мікробіом кишківника може сприяти покращенню загального здоров’я.
У зв’язку з цим, вважає Каллаган, результати дослідження можуть допомогти медичним працівникам адаптувати більш специфічні для мікробіомів чинники, такі як харчування, пробіотики та пребіотики.
«Є речі, які ми можемо реалізувати на суспільному рівні, — наприклад, доступ до високоякісних продуктів, що, як ми знаємо, позитивно вплинуть на мікробіом. Якби такі зміни могли також усунути деякі наслідки негативного впливу для різних поколінь, це було б справді потужно», — додала науковиця.
- Раніше DIVOCHE.MEDIA поспілкувалось із дієтологинею та гастроентерологинею з 27-річним досвідом Галиною Незговоровою, яка пояснила, що треба їсти під час стресу, зокрема на фоні депресії, розпачу, непевності та тих страхів, що принесла із собою війна.
- Редакторка та експертка зі здоров’я видання The Atlantic Джулі Бек з’ясувала, чому від стресу випадає волосся і чому це стається через три місяці.
Фото: Liza Summer: Pexels
