На науково-дослідній станції США в Антарктиді «Мак-Мердо» процвітають сексуальне домагання і насильство.
Проте керівництво ігнорує скарги жінок, повідомляє агентство The Associated Press, журналісти якого, дослідивши судові протоколи та внутрішнє листування, а також поспілкувавшись із понад десятьма нинішніх і колишніх співробітників, виявили, що жінок, які повідомляли про переслідування чи напади, змушували працювати разом зі своїми кривдниками або звільняли після оприлюднення інформації.
У 2022 році Національний науковий фонд (NSF), федеральне агентство, яке контролює Антарктичну програму США, опублікував звіт за результатами дослідження: 59% жінок сказали, що вони зазнавали домагань або нападів під час перебування в Антарктиді, а 72% жінок назвали це проблемою.
Звіт NSF став приводом для розслідування Конгресу. У письмові відповіді парламенту компанія Leidos, генеральний підрядник, заявила, що не отримала «жодного звинувачення» у сексуальному насильстві в Антарктиді протягом п’яти років, до квітня 2022 року.
Також у компанії запевнили, що встановлять вічка на дверях гуртожитків, обмежать доступ до головних ключів, які можуть відкривати кілька спалень, і нададуть командам на місцях додатковий супутниковий телефон.
«Це слід було зробити до того, як ми відправили когось до Антарктиди», — сказав на слуханні приголомшений член Палати представників США Майк Гарсія у відповідь на запропоновані заходи безпеки.
Проте скарги на насильство не закінчилися. Через п’ять місяців після публікації звіту NSF жінка з антарктичної станції розповіла заступнику маршала США, що колега Стівен Бінеман пригнув її до землі та близько хвилини притискав гомілку до її горла, поки вона відчайдушно намагалася повідомити, що не може дихати. Бінеман не визнав себе винним у нападі. Згідно з судовими документами, його звільнили та відправили назад до США, а суд над ним заплановано на листопад. Його адвокат Бірні Бервар в електронному листі AP назвав те, що сталося, «забавою», яку ініціювала жінка, і заявив, що докази не підтверджують «напад такого характеру та ступеня, який вона описала».
Населення в «Мак-Мердо» зазвичай становить 200–300 людей взимку на півдні країни та понад 1000 осіб влітку. Як правило, близько 70% — чоловіки. На станції немає ні поліції, ні в’язниці, а за дотриманням правопорядку стежить заступник маршала США.
Жінки, які опинились в одній із найвіддаленіших точок на Землі, кажуть, що змушені піклуватися про себе самі.
За словами Дженніфер Соренсен, її зґвалтували на станції в 2015 році. Спочатку вона нікому не говорила про це, проте через 21 місяць переслідувань поскаржилася на кривдника його роботодавцю GHG Corporation. Пізніше їй надійшла відповідь від компанії, в якій жінку запевнили, що розслідували її претензії та більше не найматимуть цього чоловіка.
Інша жінка, Брітт Барквіст, яка працювала начальником паливного відділу, розповіла AP, що вона була на інструктажі з техніки безпеки з колегами в 2017 році, коли чоловік на старшій посаді потягнувся під стіл і схопив її за внутрішню частину стегна. Тодішній керівник жінки Чед Гудейл сказав AP, що бачив це і зателефонував своєму керівнику. Зрештою кривдника вилучили зі спільного проєкту та сказали уникати контактів з жінкою. Проте після повернення в Антарктиду 2021 року, розповіла Барквіст, вона була змушена знову працювати з цим чоловіком.
У листопаді 2019 року одна з жінок, працівниця харчової промисловості, зазнала сексуального насильства з боку колеги. Її викриття піддала критиці наглядачка, який також була дівчиною обвинуваченого. Через два місяці потерпілу звільнили.
Цей випадок спонукав деяких жінок створити власну групу підтримки Ice Allies, понад 300 людей підписали петицію із закликом покращити протидію сексуальним насильствам.
Інша жінка, 35-річна механікиня Ліз Монахон вважає, що вона уникла фізичної шкоди лише завдяки своїм колегам, а не керівництву.
Вона познайомилася із водопровідником і боксером-любителем Заком Бекінгемом у 2021 році в готелі в Крайстчерчі (Нова Зеландія), де працівники станції проходили карантин через пандемію COVID-19 перед поїздкою в Антарктиду. Вони провели одну ніч разом, проте Монахон не знала, що у Бекінгема є кримінальне минуле. Він переслідував свою колишню, матір його трьох дітей. Вже перебуваючи в Антарктиді, Бекінгем та Монахон посварилися, і чоловік почав їй погрожувати. Жінка розповіла представнику відділу кадрів, що побоюється за свою безпеку, проте її відмовляли повідомляти про те, що сталося, заступнику маршала «частково тому, що це створило б юрисдикційний головний біль і навіть міжнародну проблему, оскільки Бекінгем був громадянином Нової Зеландії».
Роботодавці нічого не зробили, щоб захистити Монахон, тож її колеги та безпосередній керівник відправили жінку в небезпечну експедицію, де вона, однак, була більше захищеною, ніж залишаючись на станції. Згодом Бекінгема вислали до Нової Зеландії.
Нині Монахон сподівається, що її історія спонукає підрядників в Антарктиці до більшої відповідальності в майбутньому.
- Також із дискримінацією, сексуальними домаганнями та сексизмом стикають жінки у підрозділах спеціальних операцій армії США. Під час опитування майже кожна жінка у фокус-групах заявила, що зазнавала сексуальних домагань, проте лише 30% назвали це проблемою, і дуже небагато були готові повідомити про це чи публічно визнати.
- Раніше українська військовиця розповіла про сексуальні домагання у Збройних силах України. За словами сержантки Надії Харан, є командири, які вимагають від підлеглих займатися з ними сексом, а у разі відмови погрожують жінкам та шантажують їх близькими людьми. Після публікації на ситуацію відреагувала заступниця міністра оборони України Ганна Маляр, яка пообіцяла допомогти притягнути до відповідальності таких військових, якщо інформація підтвердиться.
Фото: Gaelen Marsden:
