Український юрист, громадський активіст і блогер Клим Братківський виступив проти призначення історикині Лесі Гасиджак керівницею Національного музею Голодомору-геноциду через її зовнішність.
«А ви бачили, як виглядає в.о. генерального директора Музею Голодомор Леся Гасиджак? Це якесь знущання над пам’яттю про Голодомор», — написав він на своїй сторінці у Facebook
На думку Братківського, установу «має очолити військовий, який пройшов російський полон і знає реально, що таке голод, тому він може зрозуміти всю суть музею про Голодомор, а не пані Леся Гасиджак».
«Можете називати це бодишеймінгом, фетшеймінгом та лукізмом», — додав юрист.
Наразі публікації Братківського недоступні для перегляду, оскільки він закрив свою сторінку.
На заяву блогера відреагувала феміністична ініціатива «Марш жінок».
«Хочеться лаконічно перепитати — скільки має важити юрист, аби вважатися професіоналом? Можливо, є чіткі критерії й для інших професій? Старий добрий фетшеймінг, знайомий усім нам із дитинства. Згадайте свої шкільні роки і цю традицію пострадянської школи, де всі мають бути стандартними. Додайте до цього нескінченний булінг і відсутність реагування на нього. І от ми отримали вже доросле суспільство, якому абсолютно ок “жартувати” на такі теми. Бо тоді, в підлітковому віці, було круто жорстоко поводитись з однолітками, й чим жорсткіше, тим більше “балів” у соціальній шкільній ієрархії ти отримаєш. Нічого не змінилось, просто люди стали дорослими з відсутністю людяності», — йдеться у заяві організації.
У «Марші жінок» наголосили, що найчастіше через призму зовнішнього вигляду оцінюють саме жінок та їхній професіоналізм.
«Сотні коментарів про те, якою насправді має бути жіноча фігура, непрохані рекомендації скільки кілограмів треба скинути, що вдягати тощо. Підставте до слова “розповніла” ім’я будь-якої відомої української жінки й ви сто відсотків знайдете якусь новину про це. Бодишеймінг — це так ницо та безглуздо, але чому ж тоді це настільки неочевидно для деяких людей? Ця практика є ганьбою для сучасного українського суспільства. Окрім заяв про те, що ми Європа, ми все ще опираємося тим цінностям, на яких вона будується. Це не означає, що там цього нема, це означає, що там ті, хто цькують людей за зовнішність, — отримують загальний осуд від суспільства і стають нерукоподатними», — додали у феміністичній ініціативі.
Засновниця та керівниця громадської організації «Місто-сад», громадська діячка, депутатка Євгенія Кулеба звернула увагу, як збіглося обговорення феміністичної «Барбі» з дискусією щодо зовнішності Лесі Гасиджак і висновками щодо її відповідності посаді саме через вагу.
«Абсолютно огидний бодишеймінг. Звичайно, в уяві багатьох жінка може досягти успіху в кар’єрі лише завдяки зовнішності або підтримці впливового чоловіка/коханця/батька/брата/друга (який, очевидно, цінує її насамперед через зовнішність). А якщо ти не вписуєшся в стандарт, що, і на кар’єру не можеш розраховувати?! Ситуація змінюється, але ось такі ситуації показують, що дуже повільно», — написала вона.
Щодо «Барбі», Кулеба зауважила, що чула відгуки чоловіків, які були обурені тим, як вони зображені у фільмі.
«Бідкаються, що ситуація з позицією жінок зовсім не така погана. Тому що вони, чоловіки, не знають, як це — бути жінкою, а ми досі живемо в чоловічому світі, хоч і докладаємо багато зусиль для забезпечення рівних можливостей. Жінки також бідкаються: ніби не так вже й погано просто бути жінкою (такою, яку вони собі уявляють): відкривати чоловікові пиво й уважно слухати чергову розшифровку сенсів «Хрещеного батька». Це ж любов. Справа не в тому, хто що для себе обирає. Головне — не засуджувати інший вибір. Ну і точно не робити висновки щодо роботи людини з її зовнішності», — додала депутатка.
Українська письменниця, історикиня Інна Ковалишена також розкритикувала заяву Братківського: «Вага в. о. директора музею Голодомору не має жодного стосунку до її посади, до її фаховості, як науковиці і взагалі, не ваше собаче діло. Ну або зробіть ще один крок і скажіть: до якої ваги можна згадувати про Голодомор, а після якої зась».
Головна редакторка «Громадського радіо» Тетяна Трощинська назвала слова Братківського «найогиднішими за останній рік».
«І булінг за зовнішність, чи колір очей, чи вагу, чи вік, чи ще щось подібне. І те, що люди, які плутають Голодомор і Бабин Яр, вважають, що мають право розкривати рота про будь-що. І люди, які не вміють користуватися мозком або хоча б гуглом, і плутають прізвища директорок музею Голодомору в різні періоди, не стидаються щось писати публічно. Інтелектуальне убозтво і людська ницість», — заявила вона.
- Раніше українська співачка Оля Полякова пригрозила судом виданню «Главред» через бодишеймінг її доньки, 18-річної Маші. Причиною цього стала новина, в якій автор розкритикував зовнішній вигляд дівчини. Полякова опублікувала відеозвернення у своїх соціальних мережах, назвавши статтю видання «людожерською».
Фото: Facebook Лесі Гасиджак
