На кінофестивалі Sundance відбулася прем’єра двосерійного документального фільму про ікону 90-х, відому голлівудську акторку та супермодель Брук Шилдс — Pretty Baby: Brooke Shields («Чарівне дитя: Брук Шилдс»). У ньому вона розповіла про сексуальне насильство, яке пережила у 20 років, та про сексуальну об’єктивацію, якій її піддали ще в дитинстві.
«Знаєте, моє професійне життя — це життєва сила всередині мене. […] Іноді я дивуюся, що пережила все це», — говорить Шилдс у стрічці, повідомляє видання The Rolling Stone.
Режисерка Лана Вілсон розповідає про життя акторки протягом 136 хвилин фільму. Назва документального фільму — відсилання до стрічки 1978 року, яку зняв Луї Маль, з 11-річною Брук Шилдс у головній ролі, де вона зіграла повію. З раннього віку режисери експлуатували красу та сексуальність актриси, навіть коли вона була ще дитиною.
У 15 років Брук Шилдс зіграла у фільмі «Блакитна лагуна», який приніс їй всесвітню славу, але водночас спровокував чутки про її нібито розпусний спосіб життя. Акторка, яка на той момент ще не мала сексуального досвіду, описує зйомки як «реаліті-шоу», в якому вони «хотіли продати моє справжнє сексуальне пробудження».
Того року вона також знялася у фільмі «Нескінченне кохання» італійського режисера Франко Дзеффіреллі, який, знімаючи сцену сексу, боляче викрутив акторці великий палець на нозі, щоб викликати в неї «достовірну» реакцію екстазу.
Також Брук Шилдс згадує, що коли їй було 10, друг родини Гарі Гросс сфотографував її оголену у ванній, а коли до неї прийшла світова слава, збирався продати фото ЗМІ. Тому Шилдс та її мати подали на чоловіка до суду. Перехресні допити тривали два дні, дівчинку доводили до сліз запитаннями на кшталт «Ти добре проводиш час, позуючи оголеною, чи не так?», яке озвучив адвокат Гросса. Зрештою суд став на бік чоловіка, стверджуючи, що йому належать ці фото оголеної дитини, тож він має право робити з ними те, що вважає за потрібне. Це була одна з перших ситуацій, коли Брук Шилдс отримала травматичний досвід. Згодом знімок був опублікований у книжці видавництва Rizzoli.
«Це було те, як до мене ставилися чоловіки, пов’язані з усім цим. Це була така ж низька орендна плата, низький клас — у ній не було жодної чесності, і для мене це було таким злим і образливим. Я маю на увазі, все моє життя, знову і знову, знову і знову, це було: “Вона має гарне обличчя”, “Вона секс-символ”. І це мене завжди обпікало, тому що креативна та розумна людина була суттю мене», — говорить акторка.
Після завершення Принстонського університету в 1987 році, Брук Шилдс зазнала зґвалтування. Дівчина пішла на зустріч із впливовою людиною, яка обговорювала з нею можливу роль у кіно та запросила на обід до ресторану.
«Я думала, що це буде робоча зустріч. Я раніше була знайома з цією людиною, і він добре до мене ставився. Але розмова віддалялася від обговорення ролі, та його поведінка змінювалася», — згадує акторка, не називаючи ім’я ґвалтівника.
Співрозмовник переконав її піднятися в його готельний номер, звідки обіцяв викликати таксі. Потім чоловік ненадовго вийшов із кімнати, а повернувся вже голий і одразу накинувся на Брук Шилдс.
«Я не могла поворухнутися. Мені здавалося, одного “ні” має бути достатньо, і я сказала собі: “Виживи і виберися звідси”. Бачить Бог, я знала, як відсторонитися від свого тіла, у мене була можливість попрактикуватися», — розповіла вона.
За словами Шилдс, система жодного разу не прийшла їй на допомогу, тому вона вирішила «стерти все це зі свого розуму та тіла й просто продовжувати свій шлях», «я просто мала стати сильнішою сама».
Після народження доньки у шлюбі з актором Крісом Кенчем акторка пережила післяпологову депресію. На цю тему вона написала книжку, брала участь у токшоу та навіть допомогла прийняти закон про матерів, який виділяв додаткові ресурси для допомоги матерям із післяпологовою депресією.
Також у фільмі акторка розповідає про свою матір Тері Шилдс, яка раніше також знімалася у кіно, але після розлучення з батьком Брук все частіше заглядала до чарки. Свою першу роль Брук Шилдс отримала в 11 місяців — в реклами мила — саме завдяки матері. Після цього Тері Шилдс стала менеджеркою доньки, часто погоджуючись на сумнівні проєкти, що експлуатували зовнішність Брук, за великі гонорари.
- Раніше актори оскароносного фільму «Ромео і Джульєтта» (1968 року) Леонард Вайтінг і Олівія Гасі подали до суду позов проти кінокомпанії Paramount Studios, яка продюсувала фільм, за те, що вона дозволила випустити фільм зі сценами, на яких вони були оголені. Актори наголошують, що на той момент вони були неповнолітніми, та вимагають компенсацію за «сильні душевні страждання» — понад 500 мільйонів доларів.
Фото: кадр з фільму Pretty Baby: Brooke Shields: Sundance
