– Катю, яка ти сьогодні ошатна, маєш якісь плани на вечір?
– Так, у мене побачення.
– Мм… І як його звуть?
Ви прочитали коротку мініатюру: «Життя в гетеронормативному світі». Гетеронормативність – це віра в те, що гетеросексуальність є природною і бажаною, а отже всі люди за замовчуванням гетеро.
Більшість людей не задумуються про сексуальність своїх сусідів, колежанок чи друзів, бо нас від дитинства вчили, що чоловіки і жінки створені одне для одного, і це єдиний шлях, що існує. У казках принцеса чекає на принца, в ромкомах Вона зустрічає Його, навіть на тюбику зубної пасти зображена щаслива гетеросім’я.
Ще один яскравий приклад унормованості гетеросексуальності – той факт, що камінг-аут треба робити тільки квір-людям. До публічного «виходу з шафи» суспільство сприйматиме тебе як гетеро за дефолтом.
Консерватори часто нарікають на пропаганду гомосексуальності, однак ми радше живемо у світі, де на кожному кроці пропагуються гетеростосунки.
Що таке примусова гетеросексуальність?
В умовах такої унормованої та нав’язливої гетеросексуальності експериментувати чи навіть обдумувати інші варіанти стосунків – заняття не з легких.
І в цей момент на сцену виступає примуcова (від анг. compulsory) гетеросексуальність. Цей термін з’явився в книжці феміністки Адрієни Річ 1980 року «Примусова гетеросексуальність та існування лесбійок», і означає він внутрішнє переконання людини в тому, що вона, «як і всі», – гетеро. Це спроби пояснити свій романтичний чи сексуальний потяг до осіб своєї статі як міцну дружбу, експеримент, тимчасовий період тощо.
Кому властива примусова гетеросексуальність?
Вона стосується людей різних гендерних ідентичностей, але найбільше – сапфічних людей (термін, що використовується для позначення жінок*, яких приваблюють жінки*, включає бі-, гомо-, пан- та полісексуальних персон), оскільки тісно пов’язана з мізогінією (ненависть, зневага, огида, упередженість до жінок і всього, що асоціюється з жіночністю) та лесбофобією.
Згідно з опитуваннями, приблизно 80% лесбійок мали секс із чоловіками. Тоді як серед гетерожінок кількість тих, хто мали секс або стосунки з жінками, не перевищує 10%.
Слід зазначити, що дані збирали через опитування. Тож варто робити поправку на те, що не всі могли давати чесні відповіді. Зокрема, ми розуміємо, що гетеросексуальні люди часто замовчують якісь свої гомосексуальні досвіди з остраху стикнутися з гомофобією чи осудом.
А втім, маємо доволі показову статистику. Причин для такої ситуації декілька. По-перше, недослідженість та заборона на прояв жіночої сексуальності. Жіноче буття роками визначалося через стосунки з чоловіками та народження дітей.
По-друге, постійна сексуалізація сапфічних стосунків. Секс між жінками не вважався втратою цноти, а отже, майже ніде не був криміналізованим.
Навіть у такій деталі бачимо, що сапфічні стосунки сприймаються як щось несправжнє, якась забавка, якщо не спосіб розважити чоловіків. Не змушуйте мене починати розмову про лесбійське порно, левова частка якого створена скоріше для гетерочоловіків, ніж для сапфічних жінок.
Журналістка і письменниця Вікторія А. Браунворт писала, що стирання лесбійської сексуальності з історії «подібне до стирання будь-якої автономної жіночої сексуальності: сексуальне бажання жінок завжди розглядалося, обговорювалося та зображувалося в межах конструкції та сфери впливу male gaze (чоловічого погляду)».
Дослідниця політичної теорії Анна Марі Сміт заявила, що лесбійство було стерто з «офіційного дискурсу» у Британії, оскільки лесбійок розглядали як «відповідальних гомосексуалів» у дихотомії з «небезпечними геями». Як наслідок, сексуальні практики лесбійок у Британії не криміналізувалися так, як була криміналізована чоловіча гомосексуальність. Сміт також вказує на виключення жінок із дослідження СНІДу в Центрах контролю та профілактики захворювань. Сміт вважає, що все це є результатом сексизму, і припускає, що ці проблеми повинні вирішуватися безпосередньо через лесбійський активізм.
В якому віці нормально визначатися зі своєю сексуальністю?
Експертка з питань сексуальності та гендеру і психотерапевтка Марина Герц каже, що у сексології вважається «нормою» визначатися зі своєю сексуальністю у віці 10-20 років. Далі зазначає: «Важливо наголосити на тому, що сама сексуальність – досить гнучкий феномен. Містить різні компоненти: сексуальний потяг (його наявність, ступінь, відсутність), романтичний потяг (його наявність, ступінь, відсутність), практики, досвід, історія ідентичності. Та сама ідентичність може змінюватися протягом життя. Також саме розуміння «норми» дуже варіативне та змінюється. Крім того, може залежати від темпу «статевого дозрівання», словникового запасу для опису своїх почуттів та процесів, культурних феноменів, через які людина може побудувати свою ідентичність».
Які ознаки примусової гетеросексуальності?
- Вас приваблює фантазія про стосунки з чоловіком, але щоразу, коли такі стосунки починають здаватися реальними, вам стає дискомфортно.
- Ви хотіли б, щоб вас не приваблювали чоловіки / Ви хотіли б бути лесбійкою.
- Чоловік здається вам привабливим тільки після того, як на нього звернула увагу ваша подруга.
- Вам подобається привертати увагу чоловіків і підтверджувати свою привабливість, але щойно ця ситуація виходить за межі флірту, ви відчуваєте паніку.
- Усі ваші фантазії про чоловіків завжди з безликими, безіменними чоловіками. Або навпаки – ви фантазуєте про стосунки з відомими чи вигаданими персонажами.
- Вам не обов’язково потрібні стосунки з чоловіками, але ви хочете, щоб чоловіки хотіли відносин із вами.
Марина Герц каже: «Ми можемо зустрічати приклади, коли людина все своє життя мала гетеросексуальну ідентичність внаслідок норм та образів у культурі. Але не почувалася комфортно через відсутність романтичного чи сексуального потягу. Та лише у дорослому віці зрозуміла, що є лесбійкою. Чи є зміна сексуальності нормою? Як наслідок домінування гетеросексистської культури – так. Чи могло бути по-іншому, якби у людини була можливість дізнатися про різні форми сексуальності та моделі стосунків? Так».
Якщо в мене були стосунки тільки з чоловіками, я можу бути бі або лесбійкою?
«Наявність певного формату стосунків не визначає ідентичність людини. Через неможливість розпочати стосунки з жінками, тиск соціальних норм та очікувань бісексуальні жінки або лесбійки можуть бути у стосунках із чоловіками», – зазначає Марина Герц.
«Багатьом лесбійкам в якийсь момент їхнього життя подобалися чоловіки. Зараз поширена помилкова думка, що кожен і кожна фактично з самого народження усвідомлюють свою сексуальність, але це далеко не завжди так», – сказано в масивному англомовному зібранні текстів про примусову гетеросексуальність AM I A LESBIAN MASTERDOC.
Окей, здається, я не зовсім гетеро, що робити?
Насамперед зрозумійте, що ви в цьому досвіді не одні. Так уже сталося, що ми живемо в культурі, в якій існує багато доволі штучних норм, виходити за які буває небезпечно. Ставити під сумнів свою сексуальність, вагатися, пробувати, «міряти» різні ідентичності – це абсолютно ок. Яким би не був ваш досвід, тільки вам обирати для нього назву.
Якщо зараз ви маєте сумніви щодо своєї ідентичності, психотерапевтка Марина Герц радить не панікувати: «Пошукайте простори і людей, із якими безпечно можна обговорити свої почуття і думки (це може бути ком’юніті-центри, групи у соціальних мережах, френдлі-спеціалісти). Забезпечте себе підтримкою. Для кращого розуміння можна подивитися фільми або інтерв’ю про життя бі-жінок та лесбійок, ознайомитися з тематичною літературою, статтями. Не забувайте довіряти собі й своїм почуттям».
Теоретизування про примусову гетеросексуальність абсолютно не нівелює існування бісексуальних, пансексуальних людей або тих, хто не потрапляє в бінарну систему гомосексуалів/гетеросексуалів. Ви цілком можете однаково кохати людей різних гендерних ідентичностей.
Якщо ж ви не впевнені або сумніваєтеся, не бійтеся «приміряти» ідентичність лесбійки. І навіть якщо зрештою дійдете висновку, що цей ярличок вам не підходить – це теж абсолютно нормально.
Навіть якщо зараз у вас є хлопець, чоловік або він був у минулому, це не робить вас неправильною лесбійкою. Якщо у вас був секс із чоловіком, це не робить вас неправильною лесбійкою. Якщо ви усвідомили свою сексуальність у 35 років, а не в десять, це не робить вас неправильною лесбійкою.
Патріархат і мізогінія змушують нас триматися чоловіків, бо так простіше підтримувати «традиційний» уклад, де чоловік може мати абсолютний доступ до публічної сфери, професійно рости та розвиватися, а жінка стає його тінню та обслугою на шляху до самореалізації.
Немає нічого поганого в тому, щоби бути з чоловіком, і навіть у тому, щоби бути домогосподаркою, якщо ви рефлексуєте, звідки взялася ця потреба і почуваєтеся щасливою в цьому статусі.
До кого б ви не відчували потягу: чоловіків, жінок, гендерно неконформних людей, усіх або нікого взагалі – ваші почуття абсолютно валідні. І визначати вашу сексуальність, вибирати ідентичність можете тільки ви самі.
